Нарешті сталося те, про що я давно мріяв — отримав дозвіл на зброю. В принципі, в інтернетах та соцмережах повно аналогічних дописів та детальних інструкцій «куди з якими довідками в які терміни бігти». Особисто мені допоміг оцей блог на https://shooter-space.com/.
Тим не менш, я вирішив систематизувати власний досвід, описавши усі нюанси отримання дозволу на гладкоствольну зброю, з якими довелося зіткнутися і які, можливо, комусь стануть в нагоді. (на нарізну — алгоритм буде трохи відрізнятися).
Розповім по-пунктах. Єдино що — всі кола бюрократії було пройдено до розформування дозвільнї служби, тому щось могло змінитись. Але навряд. І свій дозвіл я отримав вже після усіх описаних подій.
0. Членство в Українській асоціації власників зброї
Це дійсно нульовий пункт навіть тоді, коли у Вас зброї ще немає і ось чому.
УАВЗ (https://uavz.org/ та https://zbroya.info/) — сама по собі дуже крута організація, що системно відстоює інтереси зброярської спільноти в Україні. На їхньому сайті Ви можете почитати про ініціативи по законодавчому регулюванню обігу зброї (зокрема тут і тут), соцопитування про ставлення українців до цього питання і таке всяке.
Але, навіть якщо Ви далекі від цих матерій, членство в УАВЗ довзоляє отримувати дуже відчутні знижки у зброярських магазинах України. Нижче я наведу приклади, де це реально працює.
1. Довідка про несудимість (повна).
Замовляється онлайн в Головному сервісному центрі МВС України отут https://dpvs.hsc.gov.ua/. За цією ж адресою можна буде перевірити її статус та дізнатися, чи вона готова. Зверніть увагу, що Вам буде потрібна не електронна форма довідки, а паперовий примірник, який Ви нозями заберете з сервісного центру МВС, який самі оберете.
Вартість — безкоштовна.
Терміни — близько двох тижнів. Моя була готова рівно за 10 днів.
Ніц складного тут немає, але у мене був нюанс — лист з повідомленням про готовність довідки, надісланий з адреси [email protected], моя пошта gmail закинула у папку Реклама, тому я не одразу помітив його наявність. В листі, зокрема, вказується адреса сервісного центру, куди ж я ту довідку замовив. Бо, як не дивно, за два тижні просто забув, який саме сервісний центр обрав.
Віднайти контакти Вашого сервісного центру та записатися в онлайн-чергу, щоб просто прийти на зазначений час і упродовж 3 хвилин забрати готову довідку — можна на сайті https://equeue.hsc.gov.ua/#/login.
2. Фотокартки 3х4
Знадобляться не тільки для дозволу на зброю, а й для оформлення медичної довідки з наступного пункту. 6 штук, які стандартно роблять в фотоательє, вистачить за очі.
3. Медична довідка за формою №127/o, оригінал та копія договору про обов'язкове страхування
Медична довідка та договір про страхування — взагалі-то окремі пункти. Можна обрати будь-яку зручну для Вас лікарню, що проводить медогляди і видає такі довідки, а також зручного для Вас страховика. Особисто я для економії часу користувався послугами приватної контори Медстрахсервіс https://www.medspravki.kiev.ua/. Тут я отримав і медичну довідку, і договір страхування.
Для цього пройшов огляд лора, окуліста, психіатра, нарколога (беруть кров з вени, будьте готові). Зважте, що з того, що я бачив — огляди там справжні. При мені «завернули» парубка, що не пройшов тест на дальтонізм.
Вартість — сукупно десь гривень 800-900. По часу — хвилин 40.
З собою для оформлення меддовідки та договору страхування треба мати паспорт, військовий квиток та 2 фотокартки.
4. Довідка про вивчення матеріальної частини зброї
Завітав в тир ІБІС на Гетьмана, 27 (Київ), попередньо узгодивши свій візит (розклад курсів тут https://ibis-club.com.ua/faq/), прослухав лекції, склав тести, постріляв з револьвера.
Вартість — 250 гривень.
При собі мав паспорт.
Довідку забрав за два тижні (ймовірно, можна було раніше, але я робив все перед різдвяними святами), зателефонувавши і переконавшись, що вона готова.
5. Придбав сейф.
До того, як Ви надасте всі необхідні довідки і напишете заяви на отримання дозволу, у Вас вдома вже має бути сейф, наявність якого може перевірити Ваш дільничий поліціянт. Тут особливо нічого радити, бо бюджети та вимоги у всіх різні, але Ви принаймні маєте чітко розуміти, яку зброю купуєте, аби не виявилося, що вона потім у Ваш сейф не влізе.
Особисто я спочатку шукав варіанти у зброярських магазинах, однак через відсутність потрібної мені моделі на складі, звернувся напряму до виробника https://griffonsafes.com.ua/. Ціни ті самі, однак на складі великий вибір. Саме тут я вперше і скористався знижкою за карткою УАВЗ (скинули десь близько 10%).
6. Два візити у відділ дозвільної системи
Взагалі, візитів у дозвільну усього чотири — подати довідки та їхні копії; забрати так звану «зеленку» — документ, що дозволяє придбати зброю; завітати з придбаною зброєю, щоб її зареєструвати; завітати, щоб забрати сам дозвіл на зброю.
Адреси відділів дозвільної системи можна глянути тут. В моєму випадку нюанс був в тому, що дозвільна мого району працювала отак — Вівторок з 14 до 18, Четвер — з 18 до 20, Субота — з 10 до 13. Але жодних проблем не виникло.
Для першого візиту я зробив копії усіх довідок, паспорту (1, 2, прописка), взяв фотографії, завітав у зазначений час, написав дві заяви, отримав реквізити для здійснення обов'язкових платежів, гайнув у найближче відділення банку, сплатив за все 110 гривень з копійками+комісію банку, заніс квитанції.
Під час другого візиту десь за 2 тижні я забрав Дозвіл на придбання зброї ("зеленка"), з яким попрямував у зброярський магазин.
7. Придбання зброї
Тут так само ,як і у випадку з сейфом, радити особливо нічого — у всіх різні вподобання. Свою помпову рушницю Huglu ATROX Tactic Black telescopic Stock кал.12/46см, чохол до неї (обов'язкова річ для транспортування рушниці), набої з кулями та дробом, патрони-імітатори для тренувань, захисні окуляри та засоби для чищення зброї я придбав у магазині Stvol. Також завдяки членству в УАВЗ отримав картку магазину і знижку у 10%.
До речі, визначитися із маркою рушниці, набоями, допоміжним приладдям та взагалі зрозуміти — що таке помпа і як з нею поводитися — особисто мені дуже допоміг... отут була згадка про один ютьюб-канал одного пана, але потім мені в коментарі скинули історію про те, як він сплагіатив карту стрільбищ з https://shooter-space.com/. Тому читайте шутер-спейс та сайт УАВЗ і буде Вам щастя.
8. Ще два візити у дозвільну.
Завітав і показав рушницю.
Вичекав один карантин, потім вичекав розформування дозвільної служби, вичекав, вичекав і... десь за 1,5 місяці забрав дозвіл на зброю. Все.
Таким чином, якби не було карантинів і показушних "аяяй" дозвільній службі, за два місяці без будь-яких нервів та переплат можна цілком реально стати законослухняним власником гладкоствольної зброї в бюджеті до 10 тисяч гривень. Мені знадобилося 4 місяці.
Ще момент на випадок, якщо Вам пропонуватимуть пришвидшити чи полегшити процес за якусь суму: як видно з наведеного алгоритму дій, жодні помічники та додаткові витрати тут не потрібні.
Тому зважуйтеся.
Воно того варте.
Принагідно дякую за консультації та корисні поради Сергію Гришину, який нещодавно теж став щасливим власником зброї, а також його допису, що мене і надихнув врешті взятися за цю справу.
І, звісно, дякую своїй мамі за подаровану на честь народження онука рушницю.
Мені здається, що зброя — то взагалі найбільш доречна та пам'ятна річ.
Майте гарний вечір.
