У жодному році у світі не було запущено стільки ракет, як у 2018-му. Уперше, як припускають, було навіть перейдено межу сотні. Отже, у середньому кожні три з половиною дні — один політ у космос. Ще один рекорд: раніше ніколи стільки ракет не стартувало з таких різних куточків планети за участю стількох різних ініціаторів. Те, що в часи холодної війни було гонитвою між Вашингтоном і Москвою за панування в космосі, поступово стає звичайною справою, та ще й дуже прибутковою. П'ять десятиліть тому йшлося про те, хто перший устромить свій прапор у місячний пил і таким чином доведе світові власну технологічну перевагу. Натомість тепер ідеться про долар, євро, рубль чи юань. А декому й про виживання людства. Принаймні в це вірять Джефф Безос, засновник онлайн-гіганта Amazon і космічної фірми Blue Origin, і мільярдер, власник Tesla Ілон Маск із його космічною компанією SpaceX. Відчувається золота лихоманка. Завоювання космосу обіцяє велетенські прибутки. Той, хто може собі це дозволити, хоче долучитися якомога раніше. Час комерціалізації космічних перельотів через створення економіки, паралельної до земної, давно розпочався. Тим часом під гаслом "New Space" наростає конкуренція між приватними космічними фірмами, зокрема й у комбінації з національними космічними агентствами. Це перегони за найкращі вихідні позиції для бізнесу, масштаб якого ще навіть неможливо до кінця осягнути, у який, однак, обов'язково потрібно ввійти. Про які фінансові масштаби йдеться в проекті "New Space", можна зрозуміти зі слів засновника SpaceX Ілона Маска. За його оцінкою, розробка нової суперракети Big Falcon Rocket коштуватиме близько $5 млрд. Фінансові аналітики Morgan Stanley очікують, що річний обіг на космічному ринку до 2040-го зросте від теперішніх $350 млрд до понад трильйона доларів. Уже давно експерти вираховують, скільки коштуватиме отримання водню з крижаних мас у місячних кратерах. І скільки воно може дати прибутку. Важко собі уявити докорінніші зміни. Протягом десятиліть космонавтика у сприйнятті громадськості залишалася насамперед сферою діяльності великих держав. Активні проекти в цій галузі реалізовували США та Росія, а також ЄС. Тим часом прорив у Всесвіт зацікавив сотні підприємців. Нещодавно, наприклад, із космодрому в Новій Зеландії в космос полетіла ракета приватної американської фірми Rocket Lab із малими супутниками на борту. Характерно, що місія називається "It"s Business Time". Серед вантажу ракети є також продукт мюнхенської фірми HPS — сонячне вітрило площею 2,5 м², яке має пройти перше тестування. У майбутньому за його допомогою супутники або ступені ракет, які виводитимуться з експлуатації, якомога швидше опускатимуться в атмосферу Землі, щоб там згоріти. Нині через масу космічного сміття, яке кружляє довкола нашої планети, там угорі вже стає небезпечно. Єдиного поштовху, своєрідного стартового сигналу для цього змагання за завоювання космосу, немає. Але є пояснення, чому саме тепер розпочалася підготовка такої великої кількості проектів. Після нещодавньої заяви нідерландського стартапу, біотехнічної компанії Space Life Origin, про заплановані нею на 2024 рік пологи в космосі, йшлося про те, що людство більше не має права гаяти час. Причина — небезпека нищівних зіткнень Землі з астероїдами з глибин Усесвіту або гігантські виверження вулканів. Нагрівання планети, перенаселення та поширення штучного інтелекту — усе це вже за 100 років може зробити Землю непридатною для життя, застерігає фірма. Тому потрібно подбати про виживання людства. Ілону Маску взагалі незрозуміло, чому майже п'ять десятиліть після перших кроків на Місяці в 1969-му наш єдиний природний супутник досі не заселений. Дотепер там побувало лише 12 людей. Минуло вже 46 років, відколи востаннє американський астронавт повернувся з Місяця на Землю. Тоді все це було багатомільярдним проектом, оплаченим із державного бюджету. Але тепер завдяки технологічним змінам, новим методам виготовлення ракет, супутників і блискучим технічним ідеям ціни на космічні експедиції знижуються. Підприємці Маск і Безос завершують у США еру одноразових ракет, які залежно від розміру коштують щоразу від $60 млн до $100 млн. Літаки, каже Маск, не здають же на металобрухт після кожного рейсу. Ракети, які можна використовувати повторно, значно здешевлюють подорожі у Всесвіт. Отже, краще окупиться й розбудова велетенських мереж із сотнями чи навіть тисячами супутників на орбіті, щоб забезпечити "інтернет для всіх". Рушієм широкого відкриття космосу для приватних проектів стали США з їхньою космічною агенцією NASA. Щоправда, Америка дозволяє комерційні супутники ще з 1962-го. Але згода на різні приватні проекти в космосі з'явилася лише на початку нового тисячоліття. Так розпочалася конкуренція на цьому протягом десятиліть ізольованому ринку — від космічного туризму до побудови велетенських ракет для місій на далекі планети. А перспектива вигоди від бізнесу у Всесвіті знову ж таки приваблює фінансово потужних інвесторів. За прогнозами експертів, нові висадки на Місяць стануть лише проміжним кроком. Природний супутник Землі має послугувати трампліном чи заправною станцією на шляху до Марса. Власне кажучи, китайці хотіли ще 2018 року послати на Місяць автопілотований корабель із транспортним засобом, і цього разу навіть із висадкою на зворотному боці супутника. Після деяких затримок старт цієї місії очікують тепер на початку 2019-го. Наступні два роки передбачено відразу кілька висадок на Місяць без екіпажу. Цікаво, хто встигне швидше: ізраїльський союз (IAI/SpaceIL) чи все ж таки індійська місія Chandrayaan-2? Переможець стане четвертою після США, Росії та Китаю країною, яка здійснить висадку на супутник Землі. Уже сама новітня конкуренція довкола Місяця показує, скільки сьогодні є різних ідей. Строката суміш із державних космічних агенцій, приватних мільярдерів чи візіонерів з ентузіазмом і надіями на спонсорів пропонує численні проекти. Їх об'єднує одна ідея — побудувати у Всесвіті паралельні до Землі світи. Саме тому в усьому світі, як гриби, виростають космодроми. Навіть у Європі, де, на думку експертів, відкриття космічної галузі для приватних осіб ще досить ускладнене. У шотландському Сазерленді, наприклад, мають побудувати стартовий майданчик для малих ракет. Американська компанія Virgin Galactic збирається пропонувати космічним туристам короткі подорожі в космос не лише зі США, а й із Південної Італії. "Боюся, що ми пропустимо наступну золоту лихоманку в космосі", — зазначив на початку жовтня на Міжнародному конгресі з астронавтики в Бремені шеф компанії Airbus Том Ендерс, застерігаючи, що Європа може відстати. Міжнародна конкуренція величезна й фінансово потужна. Ендерс одразу презентував і власну пропозицію: "Чому б нам не стати першими, хто друкуватиме супутники в космосі?". Отже, мова йде про виробництво супутників у космосі. Європа не має права пасти задніх, адже всі хочуть бути присутніми на відкритті майбутнього. Так, наприкінці жовтня японською ракетою Mitsubishi в космос було запущено перший побудований Об'єднаними Арабськими Еміратами супутник KahlifaSat. У 2020-му Емірати планують послати в подорож до Марса зонд Hope. Перегони щойно розпочато.
Маск будує велетенську ракету для Марса
Цією гігантською ракетою підприємець Ілон Маск хоче здійснити мрію свого життя. Модель Big Falcon Rocket (BFR) заввишки 118 м має перевозити людей на Місяць і Марс. Вона спроектована як багатофункціональна ракета, що зможе також підняти 100 т вантажу на низьку навколоземну орбіту. Космічна фірма Маска SpaceX у Каліфорнії вже розпочала роботу над моделлю. Перший політ запланований на 2021 рік. У ракеті буде місце приблизно для 100 астронавтів. Першою місією планують зробити політ довкола Місяця у 2023-му, причому з незвичною командою: японський текстильний підприємець Юсаку Маедзава разом із групою митців хоче полетіти в напрямку Місяця і вже сплатив аванс за квитки.
Космічний корабель Orion полетить на Місяць
Космічний корабель Orion має стати сучасною, більшою версією капсули Apollo, на якій свого часу американські астронавти облетіли довкола Місяця. До чотирьох осіб зможе поміститися в капсулі, яка у 2020‑му має здійснити тестову місію до Місяця, спершу без екіпажу. На 2022 рік заплановано перший політ із людьми на борту. Orion уможливив би перевезення астронавтів США на МКС, на Марс, а колись і до одного з астероїдів. Космічний корабель споруджується в американсько-європейській кооперації концернів Lockheed Martin і Airbus Defence and Space. На початку листопада з Бремена в США надіслали перший сервісний елемент капсули.
Безос хоче покинути Землю
Засновник Amazon Джефф Безос зі своєю космічною компанією Blue Origin має великі плани. Але крок за кроком. Маленькою моделлю New Shepard, яку можна буде використовувати повторно, він входить у бізнес коротких космічних подорожей, доступних практично кожному. 2019-го передбачені перші польоти з людьми на борту. Паралельно розробляється велика ракета New Glenn для місій на Місяць і Марс. Крім того, Безос планує протягом наступних п'яти років доправити тонни обладнання для постійної бази на Місяці. Останній міг би стати промисловим форпостом Землі. "Нам доведеться покинути цю планету", — каже Безос, вважаючи, що частину своєї промисловості людство могло б розмістити на природному супутнику.
Летюча стартова платформа
Ідея цього неймовірного проекту належить співзасновнику Microsoft Полу Аллену, який помер у жовтні 2018‑го. На його замовлення літакобудівна фірма Stratolaunch виготовляє повітряний катамаран із неймовірним розмахом крил 117 м. Цей найбільший у світі літак стане летючою стартовою платформою. Між двома корпусами під крилами будуть підвішені або ракети для малих супутників, або космічний ракетоплан. Високо в повітрі вони від'єднуватимуться для старту в космос і запускатимуться. Велетенський літак, у якому є деталі з двох Боїнгів 747 Jumbo Jet, уже завершує наземні тестування на трикілометровій злітній смузі в Каліфорнії. На 2019 рік заплановано перший політ.
Місячне село як базовий табір
46 років тому людина востаннє побувала на Місяці. Тим часом з'явились ідеї про тривале заселення. У 2015-му генеральний директор Європейської космічної агенції Ян Вернер запропонував міжнародний проект "Місячне село" («Moon Village"). Він має стати наступником Міжнародної космічної станції, у якій брали участь космічні агенції різних країн: США, Росії, Європи, Канади, Японії. Ідея полягає в тому, що, перебуваючи на Місяці, астронавти й роботи спільно вивчатимуть цей природний супутник Землі. З місячної криги можна було б отримувати пальне для ракет чи кисень для астронавтів.
Ворота у Всесвіт
Чому міжнародні космічні станції завжди кружляють тільки довкола Землі? Наступним кроком є постійні навколомісячні польоти. Проект називається Lunar Orbital Platform-Gateway, скорочено — Gateway. Станція зможе слугувати базовим табором як для дослідження Місяця, так і для далеких подорожей у космос. Якщо МКС облітає Землю на відстані приблизно 400 км, то для станції Gateway заплановано еліптичну орбіту на відстані 1,5 тис. — 70 тис. км від Місяця. Щодо цього задуманого росіянами, американцями та європейцями проекту остаточного рішення ще немає, але космічні фірми OHB у Бремені, Thales і Airbus уже ведуть дослідження.
