Історія має властивість повторюватися. Що було колись, те й буде. Скрізь іде боротьба за ресурси, у тому числі людські. Практично нічого нового для того, хто добре знає історію, починаючи з давніх віків. Не треба нічому дивуватись.
Досконалість не має меж. Продовжуємо зберігати спокій, працювати над собою, покращувати сприйняття реальності та мислення.
Як не збожеволіти в сучасному бурхливому світі? Як покращити адекватність мислення, щоби бути в змозі приймати правильні рішення? Ключове слово — об'єктивність, синонімом якої є адекватність.
Не ми сотворили цей світ. Не нам судити. Не треба братись змінювати світ, не почавши зі себе. Найкращі мрії часто розбиваються о стіну повсякденності, сформованої протягом десятиліть і століть. Битись головою о стіну — невдячне заняття.
Передусім змініть самих себе й ситуація почне змінюватись. Треба взяти за правило не йти за стадом. Щоби бути не таким, як усі. Дивитись на світ не так, як усі. Робити речі, які не роблять усі. Піддавати сумнівам найпоширеніші уявлення. І зміни почнуться.
Почати з того, що перестати сліпо слідувати оцінювальним судженням інших, у яких інформації майже нуль, зате багато емоційності й надто далекосяжні висновки.
Навіщо нам правила життя? Навіщо вчитись? Навіщо отримувати знання? Ми ж усе знаємо. Ми розумніші за всіх. Дехто питає: навіщо мені ті заповіді? Бог звільнив мене від закону.
А навіщо Ісус проповідував? Взяти Євангелія, там кожне слово є закон. Не якийсь пророк, мудрець або вчений сказав. Сам Бог явився у світ для твого порятунку. Бери, іди та виконуй. Кожне слово.
Людина є вінець творіння, тобто частина цілого, його вершина. Частина не може бути більшою за ціле. Нас не буде, а небо й земля існуватимуть. Людина повинна знати своє місце.
«Бог полюбив світ настільки, що віддав свого єдинородного Сина». Тому що людська природа є лише частиною земної природи, а ніяк не більше неї.
Нам не дано знати багатьох речей, які відбуваються, і це нормально. Тим більше нам не дано знати, чому й навіщо Бог сотворив усесвіт.
Нам не дано судити, наскільки прекрасним є небо, земля або сонце. Робити подібні оцінки означає ставити себе на один рівень з Богом. Хто ми такі, щоби оцінювати творіння Боже?
Кожен повинен знати своє місце. Усі рівні, ніхто не виправдається перед Суддею. Але є особистості, які — на передовій змін та цивілізаційного розвитку, бо виконують роль не статистів, а двигунів прогресу. Вони починали з того, що змінили самих себе.
«Що ти називаєш мене благим? Ніхто не благий, окрім Господа Бога», — так сказав Спаситель одному учню.
Не судіть ні про добро, ні про зло. Ключове слово — об'єктивність, синонімом якої є адекватність і яка вимагає дивитись на факти, а не оцінювальні судження.
