Був період в дитинстві, коли мені хотілось бути хуліганом, я ненавидів дисципліну. Вкусивши вуличних розваг, я вирішив, що це не той шлях, який потрібен. Відтоді я став уважніше слухати вчителів, хоча раніше мені нарікали на неуважність.
Потім був інститут. Студентська пора, інші друзі, інша атмосфера. Співкурсники дорікали мені за правильність. Мовляв, тобі більше всіх треба?
В універі студенти давали хабарі викладачам під час сесії. І це — один із найпрестижніших вишів у країні, а в інших напевно ще більший безлад. Замість вчити матеріал, відмітку у заліковій книжці отримували за пляшку коньяку або коробку цукерок. Хто з сільської місцевості, носили копчене сало або домашню ковбасу. Студенти чергами стояли перед кабінетом викладача з сумками й пакетами.
Не секрет, що вітчизняна освіта пронизана корупцією. Через корупцію на посадах викладачів опиняються не найкращі. Через корупцію студенти не отримують необхідних знань, а потім не можуть знайти роботу. Через корупцію освіта не відповідає вимогам часу. Через корупцію формується аморальне суспільство.
Розбещені ненавидять правильних і роблять їм пакості. Над принциповими сміються, поза очі називаючи смішними прізвиськами. Брати й давати хабарі, а також брехати є нормально. Говорити одне, а робити зовсім інше — звична практика.
Під впливом тотальної розбещеності, ти починаєш сумніватись в настановах батьків, які колись вчили принциповості. Згадуються вкрадливі слова «друга»:
- Тобі що, більше всіх треба? Навіщо тобі це?
Поради «друзів» формують не зовсім правильні погляди на життя. Це було б пів біди, якби вони не призводили до помилкових дій. Які потім переростають у звичку.
Людське стадо не любить правильних. Фарисеї теж ненавиділи Христа за правильність, яка не відповідала їхньому світогляду. До чого це призвело, відомо з історії. Ізраїль було завойовано та спустошено римлянами. Так звана свята земля майже стала пустелею. Такою була кара Божа.
Негідники зазвичай не стають героями або святими, а залишаються такими, якими є. Якщо вони раптом стануть патріотами, то не змінять країну на краще, а зроблять ще більш криміналізованою, як вони це вміють. А людське стадо під владою кримінальної диктатури так і залишиться стадом, яке чекає бійня.
Хіба що один єдиний випадок був — розбійник Дісмас, розіп'ятий поруч з Христом. Але це виключення. Один випадок на сто мільйонів не може бути правилом. Так, спасительна сила здатна творити дива, але при виконанні низки вимог. Добровільна віра, служіння, беззаперечна відданість.
Один розбійник прославився, і чимало хто зрадів, що це буцімто дає право на вседозволеність. Ні. Один виняток з правила не скасовує самого правила. Заповіді Христа треба виконувати.
Негідники зазвичай не стають святими. Як і терористи та бандити. Позитивними героями вони не можуть бути за визначенням й не варто ліпити з них святих.
Корупція та вседозволеність не є правильно. Так не повинно бути. Натомість Україна потребує правильних людей, їх вкрай мало, але вони є. Розбещені нехай не заважають.
Правильні дії повинні стати звичкою. Наприклад, почати з елементарних речей. Правильно скласти текст. Правильне харчування. Правильний режим дня. Правильні думки. Правильні дії. Правильна поведінка. Правильно прожити хоча б один день.
Тільки правильні люди збудують правильну державу. Але до цього нам далеко, ой, як далеко.
