Музикант повинен знати мову нотних звуків, художник — мову фарб, танцюрист — мову тілесних рухів, природознавець — мову природи. Чим більше різних мов ми маємо, тим цивілізованішими й культурнішими ми стаємо.
Античні першоджерела ніде не згадують про існування мовної проблеми. Я передивився купу першоджерел і констатую: ніде мовна проблема не згадується. Навіть серед євреїв. Якщо хтось знайде й наведе, я готовий визнати, що був неправий.
Боротьба з чужою мовою є тим же самим, що боротьба з вітряками. Поки одні займаються дурницями, інші скоюють злочини, тому що поширення дурниць відбирає час і енергію, потрібні для подолання корупції й щоби жити корисним життям.
Один із «захисників» української звинуватив мене в рашизмі, але в написаному коментарі примудрився зробити з десяток помилок в одному реченні, показавши, що сам зневажає те, що захищає.
Сьогодні шахраї часто позують у вишиванках і розмовляють досконалою українською мовою, і ніхто не може нічого подіяти.
Грецька поширилася по всьому Середземномор'ю завдяки розвинутій культурі античних греків, які несли світові світло знання, а не тому, що насаджували свою мову примусово. Навіть для негреків володіння грецькою було великою честю, ознакою приналежності до висококультурної еліти.
Античний світ з його пануванням греко-римської культури подарував людству Платона й Арістотеля, Цицерона і Сенеку, Плутарха і Марка Аврелія, а також багато інших видатних постатей. Але найвища постать — це Ісус Христос. Новий Заповіт в оригіналі написаний грецькою.
Гріх не в тім, хто якою мовою користується, а в порушенні Божих заповідей. Ісус Христос і Апостоли розмовляли арамейською, яка схожа з івритом, примірно як російська схожа з українською. Арамейська поширилася завдяки ассирійцям і вавилонянам, які створили перші імперії.
Євреї мали право вважати греків та римлян чужоземними загарбниками, окупантами й колонізаторами, але в історії Ісуса Христа про це не йдеться, а про інше. Проблемою є гріх у людях, які не визнають Сина Божого, а не хто якою мовою користується.
Митарі, які збирали податі на користь римської влади, по суті, були тогочасними колаборантами. Юдеї ненавиділи їх за це, вважаючи негідниками, а Ісус сидів з ними за одним столом, благословляв і допомагав. Один із них, ім'я якого Левій Матфей, став Апостолом.
Римський сотник, якого особливо відзначив Ісус за його віру, міг би вважатися представником окупантів, але став святим, отримавши Боже благословення на віки вічні. Скрізь ми бачимо окупантів і колаборантів, яких відвідує Син Божий, з якими спілкується і яких благословляє. Який жах для сучасних вузьколобих патріотів!
Ісус ніде не називав Понтія Пілата агресором, окупантом і вбивцею, не сказав на його адресу жодного поганого слова, хоча витерпів багато. Жодних проклять, жодних образ, жодного слова ненависті. Тільки Любов.
Легіонер, який проткнув списом тіло Спасителя, отримав прощення після щирого покаяння, забронювавши собі місце в Раю.
У нашому світі перекручено геть усе. Ми часто забуваємо, що вся земля й небо належать Богові, який їх сотворив, і ведемо безглузді війни. Зараз саме такий складний час. Це час не Ісуса Христа, а Сатани, принаймні такий висновок напрошується на тлі тотального божевілля сучасної матеріалістичної епохи.
