Я пам'ятаю ще телевізор КВН. Уявить собі скриню розміром з середню морозильну камеру з екраном меншим за тарілку. Один канал, потім два телеканали на довгі роки.
Сьогодні все змінилося. Ефірне телебачення тихенько вмирає. Технології у вигляді дротового або Інтернет-телебачення перемагають. З'явилися сотні доступних каналів, які кожен глядач може собі персонально обрати та дивитись хоч 24 години на добу.
Вам добре почувається? Тоді ми йдемо до вас, сказали невідомі нам чиновники. Та почали цензурувати телеканали. Які дивитись можна, які не можна. Це зрозуміло. Тому що було в нас багато відверто ворожих каналів. Та ще під час війни. Тому й заборонили декілька каналів.
Але природа чиновника вимагала більшого! Є в них одна метода. Не забороняти щось. А складати списки дозволеного. Якщо чогось там немає, просте пояснення — забув. Але ця метода надає можливість діяти «щоб не забув». Щось підмазати.
Користувачі Інтернет та дротових телесистем дивились собі обрані програми. Серед них — канали групи Viasat. В тому числі історичний, канал про природу, та ціла низка фільмових каналів. Але з 1 квітня майже всі ці канали зникли. Пояснили, що їх не включено до списку дозволених до показу.
В цих каналах немає ані політики, ані чогось небезпечного. Що може бути небезпечного у програмах про природу? А у каналах, що демонструють кінофільми? Ну може й просто забули…
В котрий раз питання: вам там що, займатися більше нема чим? Війна. Ну заборонили непотріб. А тисячі звичайних користувачів нейтрального телепродукту чому повинні страждати? В чому їх провина? Та чиновники розуміють, що ніхто відповідальності за це не понесе.