Кожна епоха народжує своїх героїв. Ми діти рабів, які виросли на уламках совєтської колиски , що заколихувала не бачити, не знати про війни, терори, голодомори, репресій та депортацій. Звинувачувати батьків я не маю права , бо в ті часи «правда» була одна, та яка писалася в однойменній газеті. І та «правда» породила той світогляд який ми, діти, маємо зараз, це той світогляд який відбиваєтся на нашій поведінці і проявляється в політиці. Ми всі носії рис характеру пострадянської людини . А ті риси формують особливі моделі поведінки: торгівлю цінностями, непривітність, ірраціональне споживання, байдужість, схильність до спрощення ситуації, протиставлення себе іншим, нетерпимість і подвійну мораль.

І наші теперішні «герої» , то віддзеркалення наших рис. Це ті, кого ми породили своїи кумівством, корупцією на найнижчому рівні , статусним підлизуванням та повною відсутністю відповідальності за публічну брехню. Брехня в минулому , брехня тепер . Так ми любимо, коли говорять саме те, що ми хочемо почути. І не важливо, що то брехня. Головне , що гарно. І за оту «гарну , красиву» брехню , ми готові закривати очі на будь-що. Ми голі, босі, простоволосі платимо з власної кишені за вивіз майна з хати, що ще залишилося , злодіям. Так , нас і хлібом не корми тільки аби чути гарні обіцянки, що ллються нескінченним потоком з зомбоящика.І ось ми вже найбідніша країна Європи. Близько 80% українців живуть за межею бідності. А бідність серед працюючих , то страшна катастрофічна річ, бо вона «ламає» суспільний уклад й породжує пофігістів, рабів рефлексу.

Отак брехня , популізм та лицемірство перетворили прекрасну націю, що мала на своєму славному історичному шляху і могутню Київську державу Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і першу християнську республіку в Європі – Запорізьку Січ, і відчайдушний порив до свободи часів Івана Мазепи, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці в націю злиднів та пофігістів.

Пофігізм, то безвідповідальність та не усвідомлення своїх дій.

Українці бідні бо не дурні, а тотально безвідповідальні у своєму виборі.

З року в рік віддаючи переваги під час голосування меншому «з зол» ми вперто не хочемо підxодити до свого вибору свідомо й відповідально. Тим самим відштовхуючи від себе життя на яке маємо повне право, відкидаючи свою країну далі в кризові перегони.

Усвідомлено взяти відповідальність за своє життя і життя своїх нащадків є головним завданням кожного громадянина нашої країни .І лише за такими законами суспільного розвитку у нас на майданах і після з'являться справжні достойні герої нашого часу.