Вся эта катавасия с бывшим другом/нынешним, как он сам себя величает,- врагом Порошенко, Михо Саакашвили до зубовной боли напоминает мне историю из моей же жизни
Був у мене кум, нормальний вродє з виду мужик, хрестив мого сина. А ми були з ним в одній партії, ага) і вибори не одні разом робили, короче. І в бой, і за стіл, і по життю йшли разом! Але я сама з колективом працювала та будувала, а він все більше публічно виступав, мітингував і собі медальки на груди почепляв.
А потім завидки кума взяли, бо по всім пріметам він мене привів у політичну царину (це ж він так вважав, ага! наче ж то я нестулепна до того була), а раптом люди почали мене за головну визнавати! Йшли до мене радитися і допомоги просити. Та й я, якщо кого кликала на допомогу, то всі гуртуватися і ставали до праці. А на його прохання не дуже відгукувалися. Ну й щоб окончательно досадить мені, то кум придумав нашу єдність та родственниє связі порвати на шмаття і затіяв нову партію клепати .
Далі було таке: сидимо з ним у одному офісі. Але щоб зайти до його кабінету, то треба через мій пройти. Людей він викликав і шептав на мене всілякі гадості, люди ж конешно, нічого не понімали, жахалися і не вірили. Але деякі погоджуватися йти до нього в партію. Бо він їм золоті гори обіцяв. Попались, одним словом. Потім йшли люди на вихід через мій кабінет і винувато очі ховали, а ті що більш свідомі, то чисто розповідали і слово давали, що залишаться за мною...
Короче, партію свою він склепав, але організаційною роботою ніколи не завідував, то скоро його партія й зникла, здохла і ім'я її затірялось в аналах історії ну і працювати з людьми він не міг — все більше накази грубі давав, заносчивий був, прям капець.
А моя партія шо? А моя ще раз пішла на вибори, стала однією з рушійних сил у жорстокій виборчій кампанії та допомогла виграти. Всі хто залишився зі мною тоді — однозначно теж виграли .
А з кумом ми з тих пір і не бачились. Відійшов, кажуть від політики. Пішов у бізнес. Але методи всі ті ж) то недавного його з одного села, кажуть, прогнали, бо до людей і землі ставився погано. Землю віддали іншому орендарю, але частину орендодавців він на свою сторону переманив. Та боюсь, що знову люди, що за ним пішли і повірили в його казочки про золоті гори, отримають дулю з маком. А може й без маку .
Я ж з тих пір — безпартійна, мандат склала і пішла в політконсалтинг. Ось і маю, що зараз іноді й то ТВ показують і у журналах /газетах друкують, бо обраний мною шлях і сфера діяльності мені до душі, правда. І з людьми я намагалася по-людськи завжди справи мати і стосунки на дружбі та повазі будувати .
Я, конешно, тоже не святенниця, але відповідала лише вже на явні в мій бік, провокації.
Мораль. Схожа вся ця історія з Міхо і його бажанням розірвати й розбурхати й так ледь тривку єдність мого Народу — лише особиста мста Саакашвілі до Петра Порошенка. Бо всі ці заклики про імпічмент саме так і виглядають. Колись один друг іншому допоміг, надав йому можливість реалізації в Україні, але.... Друг той ніколи організаційної роботою не займався, все більше по мітингах та зустрічах, все більше заради піару старався, гори золоті обіцяв...
А потім... Взяли його завидки і злоба .. А ще Саакашвілі почав гадості на колишнього друга казати, а ще результатів роботи у нього на посаді голови Одеської ОДА не було, то його мав Президент звільняти, не тримати ж неробу, хоч він начебто і друг. А ще Саакашвілі страшно хотів прем'єром стати, а його #невзяли і став Міхо на прю. І кончилась дружба. Тільки держава то серйозно. І не може бути заручником з'ясування особистих стосунків. Ніколи.