Сергій Жадан використав зображення церковного храму у ставшому скандальним музичному кліпі з Христиною Соловій для висловлення прихильності ЛГБТ.  Адже саме такою Жадан хоче бачити українську церкву — лояльною до спільноти нетрадиційних сексуальних стосунків; до, як він співає, «любові без перепон».

Своїм кліпом Жадан «освятив» гомосексуальне кохання, взявши на себе роль такого собі клірика-лібертаріанця. Бо концептуально поставив знак рівняння між зображенням величного храму, що є центровим у відеоряді, та лесбійським поцілунком «взасос».

Пісня містить набір пустопорожніх фраз на зразок: «у тебе є два серця, віддай мені одне».

Росіянин в еміграції, лідер гурту «Ногу свело» Максим Покровський зняв у церковному храмі кліп на свою пісню «Україна. Рік війни», аби засвідчити Любов до України.

Пісня дуже пронизлива, щемлива, глибоко образна й метафорична, але там і про повітряні тривоги, і про ракети, і про українських біженців, і про янголів для українських дітей, і про Одесу, Харків, Маріуполь, Бучу.

У ній відчувається душевний біль і звучить вона щирою молитвою за Україну, тому запис кліпу саме у храмі є цілком виправданим і органічним дійством, що відповідає змісту пісні: 

У Жадана Храм — це ЛГБТ, а у росіянина Покровського Храм — це Україна.