--- Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк в інтерв'ю німецькому виданню Die Welt:
«Наскільки важливо перенести війну на територію Росії і як це вплине на суспільні настрої в країні».
«Люди розуміють, що війна йде і в Росії... Це небезпечно для Кремля, тому що може призвести до зміни настрою і протестів». ---

  -- Це на таких сентенціях тримається там «чарівний план» перемоги України
Живемо як на різних планетах... здається на банківській не знають, що в Росії жорстка цинічна багатолика лицемірна диктатура, яка тримається на багнетах карних злочинців і військових злочинців, на вбивствах, каліченні та арештах усіх опонентів. Там де якісь не такі формуються «суспільні настрої», — там зграя Путіна кине хоч всіх чоловіків масово на смерть, у тюрми або на фронт одноразовими штурмовиками, ... 
Зграя_обертнів_в_погонах_Путіна так,... поки що масово не розстрілює, їм зручніше підривати вибухами або розбомбити проблемні території, або утилізувати через напівприховані могилізації.

На Росії вона спокійно комфортно і заздалегідь вправляється своєчасним відрізанням голови у рухів, у кого якісь не такі настрої,... розстрілами та отруєннями. Або робить схему «тюряга-обмін-еміграція-неповернення». А якщо вперто повернувся, то — тюряга-отруєння-смерть.

Пане Подоляк, 100 років тому так звану «революцію» в Росії робив германський генеральний штаб та ще декілька зовнішніх сил, а не  якісь там «суспільні російські настрої». У 91-му році СРСР не розпався б від зубожіння, якби при владі була б жорстка антилюдяна диктатура, а не мрійливий ліберал. 
   Вирішувати ситуацію буде не «зміна настрою і протести», а конкретна громадянсько-заколотницька війна проти конкретної масової жорстокої злочинної організації Путіна з мілітаристськими іклами. І вона сама себе не зробить. У росіян і 100 років тому не вистачало свого розуму/організованості/сміливості скинути тирана. Це робили євреї з України та «латишські стрілки» з германським штабом. Що вже казати зараз з тотальним електронним телефонним, інформаційним та відеоконтролем путінської хунти. 

Настрої російських низів ВЖЕ «змінилися» їм байдужі причини, наслідки, хто винуватий, хто перший почав,... Їх масово забирають на одноразові штурми їх масово там вбивають. Вони за це  масово та невідворотньо НЕНАВИДЯТЬ, питання тільки, — кого більше Україну чи кремль. А російська інформаційна бульбашка із залізною завісою у цей час майже монополізована путіністами. З відповідними наслідками.

---Подоляк:  «Наша модель включає в себе чотири речі. По-перше, це політичний примус, який має дати зрозуміти, що кожна країна має право бути в тому альянсі, в якому вона хоче. По-друге, необхідний військовий примус. Наприклад, шляхом перенесення війни на територію Російської Федерації. По-третє, необхідний економічний примус, щоб послабити російські економічні ринки. І, по-четверте, дипломатичний примус», — розповів Подоляк." ---
 - — Модельєри чи моделісти... "Модель" своєї майбутньої поведінки, це називається — плани або арсенал засобів,... але не "модель"... "Примуси" називаються політиками, діями, а не "речами". Чимось від цього дмхне таким, що — мама дорога... Наче лікар або журналіст прийшов з порадами у політику та військову справу. Мабуть, Зеленському сказали, що якщо перейти на перший абстрактний рівень озвучення очевидних істин, на наукоподібність, то це буде "чудовим планом перемоги", чи великим "великою знахідкою", чи "інтелектуальним продуктом", "моделлю", "формулою",  добре хоч не "виконуємо совкові курсові, дипломи та дисертації на замовлення". За всіма цими чотирьма аспектами в житті йде БОРОТЬБА, більш чи МЕНШ успішна.  Якщо вигадати та припарити сюди слово "примус" то це — якісь дитячі інфантильні фантазії, особливо з уст сторони яка на цей момент відступає під тиском. З вуст відступаючого прохача, мрії про "примус"... Щось тут таке, що асоціюється з іспанським соромом, чи з умисним валянням "інформаційного дурня". 
 Кожна країна, уряди, політичні сили вже обрали та багаторазово озвучили свій погляд на прийнятні для себе: ступінь участі, бюджети, рівні ескалації та ризики,... 
 Нафантазоване бажаннями слово "примус", це — якась ролева гра з іншої вигаданої опери "дорослий-дитина" чи "сильний-слабкий", з дошкільної педагогики, чи "молодий початківець таточко",... воно тільки показує якийсь великий ступінь нерозуміння дійсності або рівень склерозу (вдаваного чи реального). Це нагадує минуле інфантильне: "дядечку, закрийте нам небо над півмільйонами квадратних кілометрів", на що всіх військових сил всього світу недостатньо.  
  Якісь гігантські прохання... задля "зміни суспільних настроїв в Росії",... від яких нічого не залежить.