Минуло вже 150 днів як Олександра Сирського було призначено Головнокомандувачем Збройних сил України. 150 днів в умовах, коли кожен день йде за місяць, бо ворог дуже інтенсифікував свій тиск. І коли Верховний Головнокомандувач поставив амбітне завдання здійснити реформи, часто — непопулярні.
Щоб не бути занадто пафосними та щоб об'єктивно оцінити ситуацію, давайте перерахуємо завдання і основні виклики, з якими новий Головком стикнувся:
- відсутність західної допомоги та необхідність забезпечити її логістику в умовах, коли ворог також чекає та готовий до диверсій та ракетних ударів.
- провал мобілізації і катастрофічна нехватка особового складу в більшості бригад, і майже повна відсутність готових резервів;
- наступ ворога на всіх ділянках та загроза на півночі.
А тепер — про результати, по кожному пункту.
Допомога і логістика
Попри всі плани росії, добитися відчутних успіхів їм не вдалося. Навіть якщо порівняти з попередньою зимою, коли баланс сил був у України краще (більше зброї і вмотивованого війська), ми втратили менше. А логістика доставки зброї після розморозки не дозволила ворогу взагалі вразити бодай щось. Плюс поява макетів, про які, на жаль, не з вини військових стало відомо.
Мобілізація
Вже відомо, що кількість оновлень в Резерв+ сягнула понад 3 мільйони. А кількість мобілізованих — вища, ніж за всі аналогічні періоди. Що означає, що зміни, розроблені за прямої участі команди Сирського — дають ефект.
Наступ росії
Наявність заборони бити по території росії західною зброєю унеможливило упередити наступ на Вовчанськ. проте як тільки росія зайшла на нашу територію — ми їх почали системно знищувати. І станом на сьогодні цю операцію можна назвати набільшим провалом ворога. Все інше — локальні переміщення і тактичні рішення, які робляться з метою збереження життя солдатів. Коли західної зброї ще недостатньо.
Підсумовуючи, ми маємо достатньо швидкі та результативні зміни за короткий проміжок часу. Сподіваємося, що через 150 днів ми будемо обговорювати успіх наших наступальних операцій. Всі передумови, передовсім — очевидний талант полководця, у Олександра Сирського — наявний.