Наприкінці минулого року світ побачив матеріал про розслідування можливого впливу/контролю президента за/над концерном «Укроборонпром». Не буду судити про достовірність тих даних, що були оприлюднені чи покладатися лише на логіку (яка підказує, що бариги при владі неодмінно використовуватимуть всі можливості для заробітку, в тому числі, на війні), хай навіть і залізну.

Єдине, про що можна сказати напевне — це те, що нездорова тяга до паразитування на публічному бюджеті суб'єктів владних повноважень є фактором, який загрожує національній безпеці не менше агресивного сусіда з півночі. В даному випадку маємо на увазі державне оборонне замовлення.

До чого це я? Ви точно чули про рішення Кабміну про ліквідацію Держконцерну «Антонов». Порохоботи вже певно розминають пальці біля своїх клавіатур, щоб переможно «помножити» в коментарях «зрадофілів», «фсьопропальщіков» та інших «агентів Кремля» (в минулому — «казлов», які заважали попередникам жити).

Адже всі потужності й майно «Антонова» нікуди не зникають (хоча не виключено — яскравий приклад маємо у вигляді Адміністрації морських портів, але це вже інша історія). Вони переходять під контроль іншої структури. Якої? Правильно, вгадали, молодці! Це «Укроборонпром».

Більше того, ДП «Антонов» уже два роки перебуває під контролем «Оборонпрому». Відповідне рішення Кабмін прийняв ще в травні 2015 року. Тобто, воно вже два роки не входить до концерну. Така ж доля спіткала ДП «Завод 410 ЦА», яке теж було частиною Концерну.

А тепер останній ліквідують остаточно і «розчинять» в системі Оборонпрому. І підготовка до цього ведеться вже не один місяць. Про це свідчить, в тому числі, й даний прес-реліз:

http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/antonov-u-skl...

Отже, це все частина однієї, скажімо так, акції, яка тривала роками. І сьогодні вийшла на фінішну пряму. Формулювання про причини ліквідації теж дуже красномовне: «в зв'язку з відсутністю учасників». І ця відсутність була спродукована рішенням ще 2015 року. Потім були всі ці історії з реструктуризацією боргів і так далі.

Формулювання «можливий контроль» з боку президерта за «Оборонпромом» можете сприймати як хочете: іронія, відіверте знущання тощо. Але самого факту прагнення контролювати всі можливі прибуткові ніші меркантильною і жадібною елітою ніхто не відміняв.

Влада не говорить з українцями на стретегічні теми. Нема чого сказати. Єдина стратегія — це неконтрольовані заробітки через підконтрольний державний сектор. Чи то через продаж його потрібним людям за безцінь чи то через фактичний контроль через своїх людей у владній вертикалі. А ви, дурні, ламайте списи навколо питання продавати чи ні. Яка різниця, якщо все те ж саме виходить. Це ще одне свідчення того, що вся справа в людях, які керують. Тому державні підприємтва і є неефективними (більшість). Була б воля до того — були б. І ніяка магічна сила ринку тут не грає ролі. Вона й не зіграє, якщо мотивації хибні.

Правляча група потребує ресурсів для самозбереження та задоволення нездорових апетитів (своїх і олігархів). Історія з «Антоновим» ймовірно є черговим кроком для задоволення цих апетитів. За допомогою контролю, яким, очевидно, так марить нинішній президент в усіх сферах. І створення такого монстра цілком вписується в його стиль. Хай це навіть зроблено наче й не його руками.

Думаю, ми ще багато цікавого і скандального почуємо про цю історію.