Був у ФРН бундесканцлер (1969-1974 р.р.) Віллі Брандт. Лауреат Нобелівської премії, займав низку посад в Західній Німецькій республіці, стояв біля витоків об'єднання Німеччини.

24 квітня 1974 року було заарештовано одного з референтів канцлера Брандта — Гюнтера Гійома. Останній за 18 років перед тим утік зі Східної Німеччини на Захід. Під час арешту він визнав, що всі ці роки залишався «громадянином НДР» (Східна Німеччина) і є «офіцером Національної народної армії» (фактично агент Штазі/КДБ). Брандт зробив необачну заяву про те, що Гійом ніколи не мав доступу до «документів вищого ступеня секретності». За кілька днів виявилося, що таки мав… Скандал посилила оприлюднена інформація спецслужб про те, що канцлер під час своїх агітаційно-передвиборних поїздок Німеччиною мав численні «любовні пригоди». І 7 травня 1974 року Брандт зробив заяву про відставку.

В принципі, в цивілізованих країнах існує політична культура, яка вимагає від політика приймати такі рішення. Це відповідально. Так посадова особа не зможе використовувати свою посаду для впливу на слідство та продемонструє суспільству, що готова виправляти помилки, каятися у разі винуватості тощо. І не завжди політична кар'єра після цього закінчується. Той же Брандт був керівником впливової всесвітньої організації, а через 5 років після скандалу став членом Європейського парламенту.

Але в Україні такої політичної культури нема. Наші політики викручуються, брешуть, роблять суперечливі та взаємовиключні кроки, клянуть конкурентів та суспільство, називають всіх «агентами Крелмля», «рукою Москви» (потрібне підставте).

20 грудня співробітники СБУ затримали Станіслава Єжова – чиновника Кабміну, який займається обслуговуванням діяльності Володимира Гройсмана. Йому інкримінують державну зраду в роботу на Кремль. Раніше він працював в Адміністрації президента. Біда от тільки в тому, що агресором ФР ніхто так і не визнав.

Звісно, після цього виникли питання до глави уряду. В тому числі, доцільності його перебування на посаді. Хоча б на час розслідування. Тим не менш, адекватної реакції на це очікувати не довелося. Більше того, надійшла заява про те, що демонстративне затримання зрадника – це намагання кинути на нього тінь. Звісно це не виключено, але перейматися Гройсман мав би про інше. Втім, зберігання обличчя – це точно не те, чим звикли займатися більшість українських політиків. І до Віллі Брандта главі українського уряду не піднятися ніколи.

Просто Віллі Брандт не працював на вінницькому базарі. Звідти походять реальні пацани, для яких німець був би справжнісіньким лохом. Бо коли виявилося, що помічник Гройсмана — агент ФСБ, глава уряду у відставку не подає. Він же не лох. У них на базарі так не було прийнято.

І ще питання. Гройсман пригрів агента РФ. А хто пригрів Гройсмана? Отож. Скільки ще таких шпигунів різного штибу ще є в державних структурах України? І на набагато вищих посадах.

За оцінкою науковців, на Штазі/КДБ працювало близько 6 тисяч західних німців, які займали різноманітні посади в державних органах і значною мірою впливали на політичні рішення. Маркус Вольф (керівник розвідувального управління МДБ Східної Німеччини) свого часу вихвалявся, що його агенти були представлені в західному бундестазі чисельністю в парламентську фракцію. І вони здійснювали цілком реальний вплив на політику.

І нинішня українська влада цілком спокійно співпрацює з такими ж агентами Росії в українському парламенті. І в парламенті і на місцях. Зокрема, з тим же Трухановим.

Таких як Єжов треба затримувати і притягати до відповідальності. Але треба відловлювати і набагато більшу рибу. І вона сидить, судячи з усього, у найвищих кабінетах. Інакше всі ці шпигуни з вінницьких базарів знищать країну.

UPD. 22 грудня низка народних депутатів намагалися зарєструвати проект постанови про відсторонення Гройсмана від посади на час розслідування. Голова ВР Парубій дав вказівку не реєструвати. В Ростові лунають гучні оплески.