Нещодавно стало відомо, що новоспечений олігарх із українським паспортом Павло Фукс викупив компанію «Укррослізинг», якій Комунальне підприємство «Київський метрополітен» заборгувало майже 2 мільярди гривень. Тепер на громаду Києва можуть чекати нові проблеми, пов'язані з тим, що новий власник цих боргових зобов'язань може мати певні бізнес-інтереси в столиці. І певно таки має.

Якщо ви не чули що це за борг і хто такий Фукс, даю коротку довідку.

В квітні 2017 року Вищий господарський суд України зобов'язав стягнути з Київської підземки майже 2 мільярди гривень за договором лізингу вагонів, які були поставлені в 2010-2013 роках. При цьому, основний борг становить 478 мільйонів. Решта – це штрафи та індексація валютних коливань (коли укладалася лізингова угода долар коштував 8 гривень). Це стало наслідком низки додаткових угод, які були підписані вже після укладення основного договору. Столична влада повністю провалила справу і лиш намагалася уникнути відповідальності, перекладаючи її то на РНБО, та на уряд, то на СБУ. Адже «Укррослізинг» має російських бенефіціарів. Мається на увазі «Внєшеканомбанк» РФ. Крім того, компанію пов'язували з близьким до Януковича Юрієм Іванющенком.

Все це супроводжувалося шантажем саме з боку влади столиці, яка погрожувала тим, що якщо не виплатити ці кошти, то в київське метро може зупинитися.

Павло Фукс – донедавна російський олігарх, народився в Харкові. В 2015 році він отримав паспорт громадянина України. В Росії він займався, зокрема, будівництвом. В Україні він проявляє відкритий інтерес до нафтогазової сфери. Його помічали разом з народними депутатами Віталієм Хомутинніком та Олександром Грановським. А також з представниками столичної влади. Нині він скуповує активи, які належать Януковичу і його оточенню.

В 2017 році Фукс зайняв 24-ту сходинку скеред багатіїв в Україні. У розмові з журналістами відкрито заявив, що має бажання скуповувати активи в Україні через те, що це вигідно в довгостроковій перспективі.

Втілення цієї вигідної для олігарха стратегії кияни, очевидно, зможуть вже досить скоро відчути на власній шкурі. Маючи такого боржника, як стратегічне для 3-мільйонного міста комунальне підприємство, будь-хто має можливість шантажувати територіальну громаду. Враховуючи те, що Фукс будував у Москві, не виключено, що захоче будувати в Києві.

Та й не відомо які плани можуть виникнути з приводу самого метро на тлі тотальної манії влади про приватизацію всього, що слід і не слід.

Вже більше року в Київраді під сукном лежить проект рішення, підготований групою депутатів від ВО «Свобода» «Про звернення Київської міської ради до Кабінету Міністрів України щодо законодавчого врегулювання питання затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та внесення Комунального підприємства „Київський метрополітен“ до такого переліку»:http://kmr.gov.ua/…/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rad…

Відповідно до постанови Кабміну про критерії віднесення об'єктів до таких, що мають стратегічне значення, КП «Київський метрополітен» підпадає під такі критерії. Проте, за діючим законодавством комунальні підприємства просто не вносять до переліку стратегічних. Це питання спочатку треба врегулювати законодавчо, а потім надати Метрополітену відповідний статус.

Фактично даний проект рішення – це політичний вольовий акт, спрямований на спонукання до дії державну владу. Тим не менш, провладна більшість в Київраді відчайдушно впирається та робить все, щоб документ навіть не потрапив до сесійного залу міської ради.

Звісно, нема підстав вірити заявам урядовців, проте як факт прозвучали слова глави уряду про те, що стратегічні підприємства приватизувати не будуть. І якщо якимось чином постане питання можливої приватизації метро, особливих перепон для цього не буде. І тоді ми можемо опинитися в ситуації схожій до тієї, яка склалася через контроль олігарха Рината Ахметова над енергетичним комплексом столиці. Він шантажує киян тарифами, тепло- та водопостачанням. А тепер нас зможуть шантажувати ще й транспортом. В такому випадку слід сказати, що варто в принципі покласти край олігархічному шантажу мешканців столиці. Хоч Ахметовим, хоч Фуксом, будь-ким. Метрополітен повинен отримати статус стратегічного об'єкта, а штучно створений борг підприємства повинен стати предметом розслідування НАБУ і прокуратури відносно столичної влади.