Наглість люцка нимає меж, люде ! А ше, як вна сидит в москалеві, то опше. ...Заїжжєю я ниніка своїм Кразом-вахтовков, на свою рідну укрнафтовску заправку і кричу :
— Шеф, повний бак, курва ! — та й сміло валю до виходка, бо тристапідисєть літрів соляри, то вам ни тойво. Віходжу звіттам, сі див'ю, а біля мого авта стоїт якійсь самогубець, щірінку розшпилив і лєє просто на колічко виробництва легиндарного білоцирківского заводу, курва ! Я сі пообзирав, виджу стоїт паджєро з затемненими шклами і на РУЗКІХ нумерах...
Я всьо пойняв, підходжу до того телипнє, яааак запєрдолю му у вухо, аж му блютуз з носа віскочів. А тодий сі питаю так ввічливо :
— Чуїш ти, ґаґарін, курва, ти шо на мій Краз шчиш, га ? Тобі шо, кутасе зламаний, дирев мало, курва ?
А той встав, сі обтріпав, борзометер включів і погнав :
— Тиш сам, на... туалєт занял, на... А я апщєта Ґавріла, на... ! Слиш, на... чувак, на... ти чьо, на.. сразу «ґаґарін» ?,- каже він з таков ніби гордістю.
— Но бо, Юрік у шіїсєть пиршім році, хлопе, — зачинаю му пояснювати, — перид польотом, тиж си позволив на колічько ЛЬВІВСКОГО автобуса насцєти. А знаїш, шо з ним потомка сі стало, офермо ти псковска ? ГА ? Розбивсі прі іспитанії, курва, десь над матушкай. А типер помисли си, хлопе, чи то не кара небесна була за його паскудний вчінок ? І ше подумай, як ти типерка свою провину бдеш іскуплять ?
А той сі подивів на мене і рже, падлюка :
— Ти чьо ? Міня пуґаїш, аґризак ?
Тодий я вже ни стерпів і ґвізнув з двох пальців. З вахтовкі виглінув Петро, помбур*, і сі спитав :
— Проблєми, Куба ?
Я кєвнув головов і Петро повністю виліз з кабіни.
Мушу повісти вам, шо Петро має дві рукі і обидві десь на сорок семий тєгнут, якшо по взуттєвих розмірах мірєти. Він, як трилітровий слоїк бімбру в лабу бере, то в него великий палиць з вказівним до купи сі стуляют... Зросту в него десь за два метри то точно. А ше, би'сте знали, єден помбур заміняє, як мінімум, два штанговози. А в мене у вахтовці такіх помбурів двайціт штири сиділо...
От ! Сі див'ю, а з того паджера ше три самогубці вилазят. Але Петро не став чекати, покі вни підойдут, схопив Ґаврілу і кінув ним в джіпа. Той полетів, як конкорд над парижом, пробив лобове і застрєг в заднім вікні баґажніка, звісивши голову свою кудряву на запаску. Тоті три його колєґі по нешчастю, як увиділи політ свого ґаґаріна, враз їм сі перихтіло робіти якісь паскуцтва в нашу сторону і тому культурально сі спитали :
— Чєм можим памочь, рібята ?
То я сі питаю в тих йолопів :
— У войску були, курва ?
— Да, служілі, а чьо ?
— А нічьо, курва, бігом на заправку, купили штири... нє, чекай, — кажу, подивившись на Ґаврілу, — три зубні шчіткі і Краз стає чистим, як операційна перед провірков зи санстанциї. Тутка приїхали поліцаї, шо їх тоті вар'яти вікликали, то ми в них зразу мигафон пожичіли і наші самогубці зачєли їден другому підбадьорливо кричати : «Слава Україні !» і «Смерть москалям !»
Я вам скажу, шо моє авто за сорок мінут стало такім блишчєчим, якім ни було навит з заводу. Заправка зразу річний плян по продажу поліролю і зубочісток перевиконала, бо вни навит поміж рисорами болото вічистили. А хлопакам з заправкі начальство три дни відгулів віписало і премію.
Повім вам, люде, жи ми фист толєрантний нарід, як бойові мурахі майже, і тому ті паталахі ше файно ся відбули, курва ! Бо ви си уявіт, люде, шоп з ними було, якби вни у себе в мавзолєю, наприклад, лєніну на ногу насцєли ?
А то шо Ґавріла з моїм Кразом зробів, курва, хіба не то саме ?
Завше ваш, Яків Кутовий.

*помбур — помічник бурильшчіка