Читайте початок статті.

   P. S. 5 лютого 2023 року швейцарський вебсайт Swissinfo оприлюднив замітку «Патриарх Кирилл шпионил за Швейцарией в Женеве?», де наведена наступна інформація: «Патриарх Русской православной церкви Кирилл, решительно поддержавший решение Кремля о вторжении в Украину, в 1970-х годах шпионил за Швейцарией в пользу Советского Союза. Об этом сообщают швейцарские воскресные СМИ. Франкоязычная швейцарская газета Le Matin Dimanche (публікація 'Prêtre, espion, propagandiste: la vie secrète du chef de l'Église russe en Suisse"/«Священик, шпигун, пропагандист: таємне життя глави російської церкви у Швейцарії" за 5 лютого 2023 року – Г. М.) и немецкоязычная газета Sonntags Zeitung (стаття "Putins Patriarch war Spion in der Schweiz"/«Путінський Патріарх був шпигуном у Швейцарії" від 4 лютого 2023 року – Г. М.) опубликовали со ссылкой на рассекреченные архивы утверждения о том, что российский религиозный лидер работал якобы (не нібито працював, а таки точно працював – Г. М.) на КГБ и осуществлял разведывательную деятельность в 1970-е годы в пользу Советского Союза.

   Как сообщается, Кирилл занимался шпионажем, работая в Женеве в качестве официального представителя Московского патриархата при Всемирном совете церквей (ВСЦ). Миссия Кирилла, кодовое имя которого было "Михайлов", заключалась также в том, чтобы влиять на Совет, плотно инфильтрированный в 1970-х и 1980-х годах советскими агентами (виділено Г. М.).

   Русская православная церковь отказалась комментировать предполагаемую шпионскую деятельность Кирилла в Женеве, а ВСЦ говорит со своей стороны, что у него "нет никакой информации" по этому вопросу".

   І це дуже добре, що швейцарці надрукували дані матеріали, але вони спізнилися щонайменше так років на 11, оскільки про того ж агента КГБ "Михайлова" – Володимира Гундяєва – патріарха Кірілла я писав, як свідчать наведені мною вище факти, ще у 2012 році.

   А ось релігієзнавець Ярослав Коцюба в своїй статті "Очільник РПЦ Гундяєв – шпигун КДБ. Факти оперативної роботи агента "Михайлова", опублікованій інтернет-виданням "Главком" 6 лютого 2023 року, навів додаткові цікаві дані про КГБіста Кірілла: "У 1979 – 1980 рр. на Захід був "злитий" і там оприлюднений звіт заступника голови Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР Василя Фурова. Цей кадр курував радянське православ'я. В 1974 році він підготував для ЦК КПРС таємну доповідь про взаємодію церковників та влади. Фуров поділив ієрархію РПЦ на три категорії: 1) повністю підлеглих держатеїзму єпископів; 2) не зовсім підлеглих; 3) тих, які трохи пручалися. До речі, до першої категорії зараховувався тодішній митрополит Олексій (Рідігер), який пізніше стане патріархом РПЦ (на фількіну грамоту "про самостійність" якого полюбляють посилатися в УПЦ МП) (главою частини РПЦ – УПЦ МП – РПЦвУ є митрополит Онуфрій – Г. М.).

   На початку 1990-х була створена Комісія щодо діяльності ГКЧП. До неї увійшов і священник Гліб Якунін (угорі він теж згадується – Г. М.). Поки в державі був повний рейвах і розгул демократії, Якуніну вдалося отримати доступ до секретних архівів КДБ за період з 1917-го до 1989 року. Найбільше його зацікавили документи про роботу 4-го відділу 5-го управління КДБ, який безпосередньо займався православною церквою. Гліб Якунін прямо тоді заявляв, що РПЦ не просто знаходилася під впливом Комітету держбезпеки СРСР, а була її філією. Саме після цього і стало відомо, що Кірілл (Гундяєв) був агентом КДБ з оперативним агентурним псевдо "Михайлов" (виділено Г. М.).

   Навіть сама кар'єрна біографія Гундяєва свідчила про те, що той був завербований комуністичними спецслужбами. Ще коли він вчився в Ленінградській духовній академії, то був представником РПЦ у міжнародній православній організації "Сіндесмос". Першу закордонну поїздку він здійснив до Праги в 23 роки у свиті митрополита Никодима (Ротова). Саме з того часу Гундяєв і почав фігурувати в агентурних звітах КДБ (виділено Г. М.).

   У 1971 році у віці 24 років стає архімандритом і майже відразу – представником московського патріархату при Всесвітній Раді Церков (ВРЦ – Г. М.) у Женеві. З 1975 року Гундяєв – член Центрального комітету і виконкому ВРЦ. У 1976 – 1978 роках був заступником патріаршого екзарха Західної Європи. Пізніше його призначили керуючим патріаршими парафіями у Фінляндії.

   Зі звітів 4-го відділу 5-го управління КДБ СРСР (мовою оригіналу):

   1972 год, февраль.

   В Новую Зеландию и Австралию выехали агенты "Святослав" и "Михайлов" на заседания Центрального Комитета Всемирного Совета Церквей.

   1973 год, январь.

   В Таиланд и Индию для участия в работе ВСЦ выводились агенты органов КГБ "Магистр" и "Михайлов". Данные агенты оказывали выгодное влияние на работу Совета и представили материалы, представляющие оперативный интерес о положении в ВСЦ и характеризующие данные на отдельных деятелей.

   1973 год, февраль.

   В СССР в качестве гостя Московской патриархии находился генеральный секретарь ВСЦ Филипп Портер, в отношении которого через агентов "Святослава", "Адаманта", "Михайлова" и "Островского" оказывалось выгодное влияние. Получена представляющая оперативный интерес информация.

   1983 год, февраль.

   В Швейцарию для участия в мероприятиях по подготовке ассамблеи ВСЦ направлены агенты "Михайлов" и "Константин".

   13 листопада 1989 року агент КДБ Гундяєв-«Михайлов" отримав посаду голови Відділу зовнішніх церковних "сношєній" Московської патріархії. На цій посаді він і працював до того, як був путінською владою у 2009 році призначений патріархом РПЦ".

   От ким насправді є, як називає його газета Sonntags Zeitung, Путінський Патріарх Кірілл – КГБістом-ФСБістом, а значить – слугою диявола, бо дійсно Божа людина ніколи б не підтримала розпочату ще одним КГБістом-ФСБістом, підполковником КГБ й колишнім директором ФСБ РФ і таким же слугою диявола Путіним злочинну війну РоССіі проти України, але Господь наш Вседержитель бачить усе й воздасть усім по заслугах!