Початкову редакцію цієї статті з лише однією відмінністю – у заголовку замість попІв ужито батюшки – можна прочитати на сторінках інтернет-ресурсів "Gazeta.ua" і «ВКурсі.ком», а зараз нижче я подаю оновлений та доповнений її варіант. 

   Так, так! Саме такий ряд «діянь» вимальовується, коли аналізуєш життєвий шлях багатьох попів – батюшок, які не цураються небогоугодної діяльності і тут же повчають «темні», народні маси, щоб вони жили за Законами Божими.

   У людей, які вірять у Господа Бога та стараються жити за його заповідями, може виникнути запитання: а що спільного може бути між священнослужителем і торгівлею сигаретами, вином, діамантами та іншими речами, які не мають жодного відношення до Церкви? На жаль, така спільність є.

   Отже – факти. Цитую: «1997 року російський інформаційний простір сколихнула серія скандальних розслідувань журналіста Сергія Бичкова, опублікованих у газеті „МК“ («Московскій комсомолєц» – примітка моя). Саме ця людина вперше насмілилася відкрито заявити: Російська Православна Церква «приторговує» контрабандними сигаретами й має від цього сотні мільйонів доларів прибутку! А провадить активну комерційну діяльність Відділ зовнішніх церковних зносин (ВЗЦЗ – примітка моя), який на той час уже кілька років очолював авторитетний митрополит Кирило. Власне, своє особливе становище серед вищих церковних служителів Володимир Гундяєв (справжнє ім'я теперішнього патріарха) і заслужив завдяки організації бізнесової діяльності ВЗЦЗ".

   Ось таке поєднання: Відділ зовнішніх церковних зв'язків Московської Патріархії та торгівля сигаретами.

   Йдемо далі: "Офіційна версія РПЦ така: на початку 90-х митрополит Кирило звернувся до німецьких підприємців із проханням надати Церкві гуманітарну допомогу. І ті нібито швиденько погодилися "подарувати" РПЦ товари, які не могли реалізувати в Європі. Натомість Церква на чолі з Патріархом Алексієм ІІ домовилася з президентом Борисом Єльциним, щоби ці "пожертви" завозилися до Росії без мита. Держава виділила Церкві квоти, і таким чином священнослужителі здобули можливість продавати гуманітарну допомогу на території Росії та отримувати непоганий дохід для розбудови Церкви.  Натомість ще "занадто" вільна на той час російська преса писала інакше. Безмитне ввезення Церквою продукції і продаж на території Росії – це цілком продуманий бізнес. Сукупний оборот контрабанди, що був реалізований через церковні схеми впродовж десяти років, за підрахунками, перевищив 8 мільярдів доларів. Отака гуманітарочка!".

   А тут уже спостерігаємо "незалежність" Російської Православної Церкви (РПЦ) від Російської держави.

   Та й КГБ не стоїть осторонь: "Тільки від отруювання населення Росії махоркою – продажу "гуманітарного" тютюну – у 1995 році Відділ зовнішніх церковних зносин одержав 75 мільйонів доларів! Про це у своїй праці "Історичний шлях православного талібанства" 2002 року писав ще один дослідник комерційної діяльності РПЦ – священик, правозахисник і політичний діяч отець Гліб Якунін. Його аналіз офіційних документів держави та Церкви шокує: загалом тютюн становив 42% так званої гуманітарної допомоги. Всеросійська надзвичайна комісія, підрахувавши втрати країни від митних пільг РПЦ за 1994 – 1996 роки, дійшла висновку, що вони становили майже 33 трильйони рублів! 18 липня 1996 року влада скасувала ті пільги, однак 12 вересня 1996-го уряд РФ дорученням № ВЧ – П2 – 3/1286 повернув їх бізнесменам від Російської Православної Церкви. Допомагали, скажімо, колишні агенти КДБ. Наприклад, один із радників керівника ВЗЦЗ, так званий професор богослов'я Валерій Лебедєв – у минулому генерал-майор, заступник голови КДБ Володимира Крючкова, звільнений з органів 1991 року. А сестра Володимира Гундяєва Лідія Леонова стала засновницею і власницею близько 300 тютюнових структур! До речі, сигарети поставляла не якась незрозуміла фірма з "випадковими" залишками на складах саме такої продукції (у чому Кирило намагався переконати Архиєрейський собор), а один з гігантів світової тютюнової промисловості – компанія "Філіп Морріс Продактс Інк.". Митні документи тих років свідчать, що Церкві надходили сигарети найрізноманітніших марок. Йшли вони зі Швейцарії, з міста Базеля, Гютерштрассе,133. На інших митних документах читаємо: "Виробник: RJR Tobacco (США). Продавець: ВЗЦЗ Московської патріархії". Навіть вказана адреса великогуртового сигаретного складу: "м.Москва, Данилівський вал, 22, Данилів монастир". А ось ще кілька цифр у митних документах: "Штаб гуманітарної допомоги Російської Православної Церкви при Відділі зовнішніх церковних зносин Московської патріархії зобов'язується здійснити фактичне увезення до Російської Федерації товарів, що підлягають маркуванню, відповідно до митного режиму випуску до вільного обігу тютюнових виробів, у кількості 96 591 000 пачок сигарет, помістити їх на АТЗТ "Павелецька"… гарантійне зобов'язання ВЗЦЗ МП на суму 15 840 924 екю".

   Шокує?! Ось ще: "Продаж сигарет та іншої "гуманітарної допомоги", зокрема вина, давав колосальні прибутки, отож постало питання: де зберігати гроші? Тому 30 червня 1993 року ВЗЦЗ РПЦ за підтримки Смоленської і Калінінградської єпархії, Калузької і Борівської єпархії, Костромської єпархіїі і Всецерковного православного молодіжного руху створили Акціонерний комерційний банк сприяння благодійності та духовному розвитку Вітчизни "Пересвіт". А проте жоден з-понад 140 єпархіальних архієреїв не підтвердив, що ВЗЦЗ скеровував які-небудь кошти на відновлення зруйнованих храмів і монастирів! Зате, як подейкували "злі" язики, митрополит Кирило у ті часи дістав у використання два літаки. Один, невеликий – для польотів у Смоленськ і Калініград, а другий – для польотів за кордон".

   І діаманти – тут, як тут: "Один з найприбутковіших бізнесів митрополита Кирила у      90-ті роки – спільна діяльність ВЗЦЗ і АТЗТ "АРТГЕММА". 17 грудня 1993-го вони уклали договір про створення нового підприємства, що спеціалізувалося на обробці й продажу діамантів. Для налагодження діяльності товариству стали у пригоді потужні особисті зв'язки митрополита Кирила в уряді й на митниці… У договорі застережено й розподіл прибутку: "Товариство – 65%, дослідницький інститут – 20%, ВЗЦЗ – 15%". Як з'ясувалося пізніше з досліджень того ж Якуніна, тільки за 1994 рік "АРТГЕММА" завдяки клопотанням митрополита Кирила отримала з "Роскомдрагмету" алмазів на 6 мільйонів доларів!".

   Сама "скромність", як того вимагає Слово Боже і духовний сан: "Вочевидь, дипломатичний талант Кирила та гроші, завдяки яким він може носити годинник "Бріджит" за 30 тисяч доларів, багато

                                                                  У Кірілла є годинник… 

                                     Й на цьому ж самому фото в нього уже нема годинника… 

змінили. Обирали нового патріарха… вже не на Помісному Соборі, як попередника, а на Архиєрейському. Тобто без участі простих священиків і мирян. Тим часом, колишній співробітник КДБ агент "Михайлов" (про що колись писав сам же Якунін), а тепер Патріарх Московський і всієї Русі їздить броньованим "лексусом", працює у вкритих позолотою кабінетах і повчає "народ Святой Русі" у різних країнах, що орієнтуватися на Христа вірянам мало, треба – ще й на Москву. Та чи справді вірить "тютюновий" Патріарх, що й на небі повірять у чистоту його правди?".

   Ці факти наведені в статті "Сигаретний Патріарх" (газета "Експрес", № 81, 29 липня – 5 серпня 2010 року). 

                          "Япончік" – совєтскій/россійскій злочинець і кримінальний авторитет. 

   Тісні контакти Глави Російської Православної Церкви з нафто — газовими магнатами, роздача їм церковних нагород Московської патріархії, багатьом – за підтримку "русского міра" по-московськи в Україні та окупацію Росією українських Криму і частини Донбасу, ще раз підтверджує тісний зв'язок між газом, нафтою, вином, сигаретами, діамантами, КГБ (ФСБ), нинішніми українськими (а по суті – неукраїнськими, проросійськими) так званими опозиційними (реґіоналівськими) політиками та більшістю батюшок РПЦ, вірніше Московської (урядової) православної церкви (М(У)ПЦ), включаючи багатьох, якщо не більшість, батюшок складової частини РПЦ, тобто (М(У)ПЦ), – Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП). КГБ (комітєт государствєнной бєзопасності, українською буде КДБ) – це репресивна структура СССР, а ФСБ (Фєдєральная служба бєзопасності) – його російська правонаступниця.

   Правитель всія Росії Путін, як виходець з КГБ і вірний послідовник Дзержинського, одного із організаторів та виконавців страшного більшовицького терору, в т.ч. й проти Церкви, і Сталіна, маячить за спинами згаданих "діячів". Та й попередник нинішнього Глави РПЦ покійний Патріарх Алєксій (Рідіґер) був відомий серед "релігієзнавців" у цивільному, як агент "Дроздов" з 28 лютого 1958 року.

   Ось на чому тримається так званий "русскій мір" та хто є його апологетами. Такий "мір" нам не потрібен!

   Про це треба всім знати і пам'ятати. Й іншим розказувати. Публічно! Адже в радянський час більшість цих Патріархів та батюшок, як і Путіна, "висвячували" відповідно на Луб'янці (це – будинок на Луб'янській площі Москви, де з 1919 року розміщувалися й розміщуються органи государствєнной бєзопасності РСФСР, СССР і РФ/РоССіі – ЧК (ВЧК)-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-ГУГБ НКВД-НКГБ-МГБ-КГБ-ФСБ) та в її місцевих відділах.

   Повертаючись до газу, нафти, КГБ, вина, сигарет, діамантів і тих же батюшок, однозначно можна стверджувати, що Церква та торгашество, включаючи торгашество совістю через співпрацю із спецслужбами, – речі несумісні! Про це мають пам'ятати всі: олігархи київські, дніпропетровські, 

                                      Всі фотографії вільно гуляють просторами Інтернету.

львівські, донецькі, магнатики чернівецькі, які нажили величезні статки шляхом різних оборудок і махінацій та сподіваються за гроші отримати прощення своїх гріховних діянь, а особливо ті, які носять сутани й називають себе слугами Божими. Бо не допоможуть їм брудні гроші, отримані від брудної торгівлі – буквальної та моральної. Адже Господь наш Вседержитель бачить усе і воздасть усім по заслугах!

   P. S. 5 лютого 2023 року швейцарський вебсайт Swissinfo оприлюднив замітку "Патриарх Кирилл шпионил за Швейцарией в Женеве?", де наведена наступна інформація: "Патриарх Русской православной церкви Кирилл, решительно поддержавший решение Кремля о вторжении в Украину, в 1970-х годах шпионил за Швейцарией в пользу Советского Союза. Об этом сообщают швейцарские воскресные СМИ. Франкоязычная швейцарская газета Le Matin Dimanche (публікація "Prêtre, espion, propagandiste: la vie secrète du chef de l"Église russe en Suisse"/«Священик, шпигун, пропагандист: таємне життя глави російської церкви у Швейцарії" за 5 лютого 2023 року – Г. М.) и немецкоязычная газета Sonntags Zeitung (стаття "Putins Patriarch war Spion in der Schweiz"/«Путінський Патріарх був шпигуном у Швейцарії" від 4 лютого 2023 року – Г. М.) опубликовали со ссылкой на рассекреченные архивы утверждения о том, что российский религиозный лидер работал якобы (не нібито працював, а таки точно працював – Г. М.) на КГБ и осуществлял разведывательную деятельность в 1970-е годы в пользу Советского Союза.

   Как сообщается, Кирилл занимался шпионажем, работая в Женеве в качестве официального представителя Московского патриархата при Всемирном совете церквей (ВСЦ). Миссия Кирилла, кодовое имя которого было "Михайлов", заключалась также в том, чтобы влиять на Совет, плотно инфильтрированный в 1970-х и 1980-х годах советскими агентами (виділено Г. М.).

   Русская православная церковь отказалась комментировать предполагаемую шпионскую деятельность Кирилла в Женеве, а ВСЦ говорит со своей стороны, что у него "нет никакой информации" по этому вопросу".

   І це дуже добре, що швейцарці надрукували дані матеріали, але вони спізнилися щонайменше так років на 12, оскільки про того ж агента КГБ "Михайлова" – Володимира Гундяєва – патріарха Кірілла я писав, як свідчать наведені мною вище факти, ще у 2011 році.

   А ось релігієзнавець Ярослав Коцюба в своїй статті "Очільник РПЦ Гундяєв – шпигун КДБ. Факти оперативної роботи агента "Михайлова", опублікованій інтернет-виданням "Главком" 6 лютого 2023 року, навів додаткові цікаві дані про КГБіста Кірілла: "У 1979 – 1980 рр. на Захід був "злитий" і там оприлюднений звіт заступника голови Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР Василя Фурова. Цей кадр курував радянське православ'я. В 1974 році він підготував для ЦК КПРС таємну доповідь про взаємодію церковників та влади. Фуров поділив ієрархію РПЦ на три категорії: 1) повністю підлеглих держатеїзму єпископів; 2) не зовсім підлеглих; 3) тих, які трохи пручалися. До речі, до першої категорії зараховувався тодішній митрополит Олексій (Рідігер), який пізніше стане патріархом РПЦ (на фількіну грамоту "про самостійність" якого полюбляють посилатися в УПЦ МП) (главою частини РПЦ – УПЦ МП – РПЦвУ є митрополит Онуфрій – Г. М.).

   На початку 1990-х була створена Комісія щодо діяльності ГКЧП. До неї увійшов і священник Гліб Якунін (угорі він теж згадується – Г. М.). Поки в державі був повний рейвах і розгул демократії, Якуніну вдалося отримати доступ до секретних архівів КДБ за період з 1917-го до 1989 року. Найбільше його зацікавили документи про роботу 4-го відділу 5-го управління КДБ, який безпосередньо займався православною церквою. Гліб Якунін прямо тоді заявляв, що РПЦ не просто знаходилася під впливом Комітету держбезпеки СРСР, а була її філією. Саме після цього і стало відомо, що Кірілл (Гундяєв) був агентом КДБ з оперативним агентурним псевдо "Михайлов" (виділено Г. М.).

   Навіть сама кар'єрна біографія Гундяєва свідчила про те, що той був завербований комуністичними спецслужбами. Ще коли він вчився в Ленінградській духовній академії, то був представником РПЦ у міжнародній православній організації "Сіндесмос". Першу закордонну поїздку він здійснив до Праги в 23 роки у свиті митрополита Никодима (Ротова). Саме з того часу Гундяєв і почав фігурувати в агентурних звітах КДБ (виділено Г. М.).

   У 1971 році у віці 24 років стає архімандритом і майже відразу – представником московського патріархату при Всесвітній Раді Церков (ВРЦ – Г. М.) у Женеві. З 1975 року Гундяєв – член Центрального комітету і виконкому ВРЦ. У 1976 – 1978 роках був заступником патріаршого екзарха Західної Європи. Пізніше його призначили керуючим патріаршими парафіями у Фінляндії.

   Зі звітів 4-го відділу 5-го управління КДБ СРСР (мовою оригіналу):

   1972 год, февраль.

   В Новую Зеландию и Австралию выехали агенты "Святослав" и "Михайлов" на заседания Центрального Комитета Всемирного Совета Церквей.

   1973 год, январь.

   В Таиланд и Индию для участия в работе ВСЦ выводились агенты органов КГБ "Магистр" и "Михайлов". Данные агенты оказывали выгодное влияние на работу Совета и представили материалы, представляющие оперативный интерес о положении в ВСЦ и характеризующие данные на отдельных деятелей.

   1973 год, февраль.

   В СССР в качестве гостя Московской патриархии находился генеральный секретарь ВСЦ Филипп Портер, в отношении которого через агентов "Святослава", "Адаманта", "Михайлова" и "Островского" оказывалось выгодное влияние. Получена представляющая оперативный интерес информация.

   1983 год, февраль.

   В Швейцарию для участия в мероприятиях по подготовке ассамблеи ВСЦ направлены агенты "Михайлов" и "Константин".

   13 листопада 1989 року агент КДБ Гундяєв-«Михайлов" отримав посаду голови Відділу зовнішніх церковних "сношєній" Московської патріархії. На цій посаді він і працював до того, як був путінською владою у 2009 році призначений патріархом РПЦ".

   От ким насправді є, як називає його газета "Sonntags Zeitung", Путінскій Патріарх Кірілл – КГБістом-ФСБістом, а значить – слугою диявола, бо дійсно Божа людина ніколи б не підтримала розпочату ще одним КГБістом-ФСБістом, підполковником КГБ та колишнім директором ФСБ РоССіі й таким же слугою диявола Путіним злочинну війну РоССіі проти України, але Господь наш Вседержитель бачить усе і воздасть усім по заслугах!