Помер Джон Маккейн. Пол Манафорт визнаний винним за 8 з 18 епізодів звинувачення. Росія розвинула «кокаїнову дипломатію». Ангела Меркель відвідала Південний Кавказ. Кремль призначив «смотрящєго» у Білорусь.

Смерть сенатора-республіканця Джона Маккейна у багатьох викликала сум та відчуття втрати, адже цей досвідчений політик вміло поєднував принциповість та відкритість, був впливовим та послідовним, залишаючись у багатьох питаннях зразковим представником Great Old Party. Без Маккейна республіканці можуть стати набагато простішими у своїй політичній поведінці.

Їх може стимулювати до цього, зокрема, вирок у справі Пола Манафорта. Відомий політтехнолог, який у серпні 2016 був змушений залишити кампанію Дональда Трампа, визнаний винним у фінансових махінаціях, йому загрожує до 80 років в'язниці. Манафорт не пішов на співпрацю з Фемідою, проте процес над ним може стати каталізатором політичного напруження у відносинах між демократами та республіканцями. Їх протистояння досягне кульмінації у листопаді, під час проміжних виборів до Конгресу.

Міжпартійне протистояння не заважає демократам та республіканцям працювати над новими законопроектами про санкції проти Росії. 27 серпня настав перший етап «хімічно-бактеріологічних санкцій», спричинених замахом на Скрипалей. Далі, з огляду на логіку дій Росії, буде, тому помічник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон попередив керівника російського Радбезу про неприпустимість втручання до процесу виборів. Україну Болтон застеріг від надмірної довіри Росії у питанні транзиту газу.

Не встигли у Аргентині знищити 400 кілограмів конфіскованого на території російського посольства кокаїну, як у бельгійському порту Гент поліція конфіскувала 2-тонну партію наркотичного порошку, упакованого у пакети з символікою «Єдиної Росії»". Як на мене, подібна самовпевненість викликає вже не посмішки, а обурення.

Не менш обурливим виглядає призначення послом Росії у Білорусі Михайла Бабича. Того у 2016 році не прийняли у Києві, а от Олександр Лукашенко, попри численні заяви, має менше простору для політичного маневру. Москва практично перестала приховувати прагнення посилити власні позиції у Білорусі, нехай і дратуючи цим Лукашенка.

Ангела Меркель здійснила турне Південним Кавказом, де поспілкувалася з лідерами Азербайджану, Вірменії та Грузії. Звичайно, її першочерговий інтерес – питання постачання газу, і Україні в цьому контексті треба всерйоз замислитися над практичною реалізацією проекту ГУАМ. Розраховувати, що Берлін допустять до врегулювання конфлікту в Карабаху не випадає, а от прозондувати настрої у Грузії напередодні президентських виборів бундесканцлерін цілком могла. Під акомпанемент місцевого хору. Національна специфіка, нічого не поробиш.

Президенти Сербії та Косова Александар Вучич та Хашим Тачі вперше визнали публічно можливість зміни кордонів між їх країнами. Нагадаю, що Косово визнане далеко не всією світовою спільнотою, а подібний обмін під патронатом ЄС міг би стати спробою врегулювати конфлікт. У Брюсселі оцінюють ризики від такого кроку, не забуваючи, що саме Західні Балкани визначені як пріоритетний напрям розширення.