Добрими намірами встелено шлях до пекла. Схоже, на Банковій не чули цієї відомої приказки, тому досі намагаються знайти спільну мову з Путіним.

Нагадаю, що в ілюзіях про можливість домовитися з Путіним Володимир Зеленський живе майже рік. На початку серпня минулого року російські окупанти вбили чотирьох наших морпіхів. Зеленський зателефонував Путіну, «зазирнув в очі» і почалося:

-Романа Безсмертного звільнили з ТКГ у Мінську, про що він дізнався з повідомлення у телевізійних новинах.

- Провели три обміни полоненими за російським сценарієм (віддали свідка у справі МН17Цемаха, включили моряків, захоплених у листопаді 2018 року, у списки для обміну, у другому та третьому обмінах переважали цивільні заручники, медіа-супровід обмінів був російським або сепаратистів). Класична спекуляція: під гаслом «Ми повертаємо своїх» можна багато про що домовитися.

- У грудні 2019-го пройшла зустріч в Парижі у Нормандському форматі, яку українська сторона провела безініціативно. Схоже, Зеленський надто нервував перед дебютом у Нормандському квартеті, адже програти цей «конкурс капітанів» він не мав морального права. Проте програв, а його численний почет з високопосадовців став лише масовкою.

- Дмітрій Козак та Андрій Єрмак знайшли порозуміння у режимі сепаратних переговорів, і не лише парафували домовленості про транзит російського газу територією України, але і зосередилися на пошуках шляхів врегулювання конфлікту на Донбасі.

- Розпочалися розмови про консультативну раду при ТКГ за паритетної участі України та представників ОРДЛО, проте змушені були зупинитися під тиском української громадськості

— Україна підняла рівень представництва у Тристоронній контактній групі, на що Росія не відповіла дзеркально, а ОБСЄ і геть не має можливості відповісти. Нагадаю, що реального ТКГ – це майданчик для діалогу Росії, України та ОБСЄ, проте російські медіа висвітлюють її роботу так, щоб створили враження, ніби це місце переговорів Києва, Донецька та Луганська.

- Зеленський відвів публічно один рік на врегулювання конфлікту на Донбасі, чим звузив простір для маневру українських переговорників.

- Новий фактичний керівник української делегації у ТКГ Олексій Резніков то демонструє російські паспорти переговорників від ОРДЛО, то наголошує на доцільності перегляду Мінських домовленостей, шукаючи для цього підтримку Заходу.

- У липні 2020 року російські окупанти вбили 8 наших морпіхів протягом 10 днів, причому вбивство медика Миколи Іліна — воєнний злочин

- У ТКГ досягнуто домовленості про припинення вогню, яку МЗС РФ називає «результатом прямого діалогу Києва, Донецька та Луганська»

- Зеленський телефонує Путіну, той «схвалює» угоду про припинення вогню (наче як посередник), вони обговорили проєкти ЗМІН ДО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА...

- Ідея Зеленського про схвалення домовленостей про припинення вогню на Донбасі всіма лідерами Нормандської четвірки повисла в повітрі.

Ми і справді рухаємося до пекла. Росія вправно розхитує ситуацію за допомогою агентів впливу, сіє зневіру та розпач, намагається підірвати довіру до ЗСУ. Не забуває дискредитувати і Зеленського, якому, вочевидь, малює обіцянки швидкого миру на Донбасі. Що ж, шостий президент сам обрав свій шлях…