Місцеві вибори, хоч і проходять по всій Україні (за виключенням окупованих територій), насправді – це сукупність понад 1400 окремих виборчих кампаній. Інформації часом бракує, і тому з'являються різноманітні припущення. Особливою (а відтак – найбільш інтригуючою) кампанією може виявитися столична. Одне з останніх припущень – про можливість участі дружини Петра Порошенка Марини у столичних виборах.

За інформацією зі штабу «Європейської солідарності», партія активно підтягує не просто нові політичні обличчя, а людей, які мають за плечами гарний професійний бекграунд. Тому поява дружини лідера партії у списку не виглядає чимось особливо дивним. Марина Порошенко дійсно пройшла нелегку «політичну» школу першої леді, і її доволі позитивно сприймають не тільки в середовищі партійців, але й, як доводилося чути, серед прихильників інших партій. Тому такий крок – не просто спроба внести в кампанію «ЄС» додаткове емоційне забарвлення, це і намір зіграти на певне розширення електоральної бази з огляду на гендерні положення Виборчого кодексу. «Євросолідарність», очевидно, хоче не просто заповнювати гендерну квоту, але і зробити це з прицілом на перспективу.

Можлива участь у місцевих виборах на київському рівні для Порошенків – це насправді непросте рішення. Але воно дійсно може зіграти, бо про лідерські якості Марини Порошенко у політикумі говорять вже давно. Дозволю собі контраверсійне припущення: участь у столичних виборах сприятиме проходженню дружини Порошенка через випробування компроматом на якісно новому рівні. В Україні практично не залишилося сфер приватного життя, які оминають під час політичної боротьби. Змагання за київські мандати допоможе Марині Порошенко зрозуміти, чи готова вона інтегруватися в подальшому до політичної системи як цілком самодостатня гравчиня. Зрештою, історія знає багато випадків, коли дружина тільки посилювала позиції свого чоловіка в політичному сенсі.

Порошенки можуть фактично подати сигнал про сімейні цінності у політиці, які для них важливі. І такий крок виглядає цілком логічним з огляду на прагнення «Європейської солідарності» об'єднати центристський та право-консервативний електорат.