Можете вважати мене навіженим або фантазером, але я переконаний що Донбас до складу України повернеться, і станеться це саме у військовий спосіб – шляхом визвольної операції українських силовиків. Сам Кремль захоплені райони Донбасу нам не поверне ні за яких умов – мінімум, через шалений репутаційний удар. Українське ж керівництво явно націлене на повернення окупованих районів Донбасу – мінімум, інакше б його дії і політика були б зовсім іншими.
І факти це підтверджують. Перший у 2018 році пленарний тиждень Верховна Рада обіцяє розпочати із розгляду в другому читанні законопроекту №7163 – про реінтеграцію Донбасу. Що впроваджує цей закон?
Та так. Деякі деталі. Наприклад, вводиться поняття «Об'єднаний оперативний штаб» і поняття «Командувач об'єднаних сил», якому мусять підпорядковуватися всі підрозділи ЗСУ, МВС, Нацполіції та органи виконавчої влади, долучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях. Втручатися в роботу командувача закон забороняє будь кому незалежно від посади. Враховуючи те що раніше було прийняте положення про Ставку верховного головнокомандувача…
З'являється саме поняття «заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях», що по факту означає впровадження військового стану в окремих регіонах країни, але без його оголошення офіційно. Що вельми зручно. Оголосивши військовий стан, ми зіпсуємо стосунки з МВФ і міжнародними фінансовими організаціями (мільйон разів про це говорилося), а так – ми лише безпеку і оборону забезпечуємо.
Силовикам надані широкі, практично необмежені повноваження у «зонах безпеки», тобто таких, що прилягають до зони бойових дій. Межі Зони безпеки визначаються Начальником Генерального штабу і в Зоні безпеки впроваджується особливий режим. В перекладі з «гібридної» на українську, зони безпеки – це прифронтові тилові райони, і особливий режим в таких районах впроваджувався у всіх війнах, всіма арміями світу. Інакше Настя Станко з російськими журналістами на українських позиціях буде буденністю.
Що робить влада цим законом? Насправді – створює собі нереальний геморой. Закон уже викликав обурення не тільки у «заклятих патріотів» на кшталт «регіоналів» та «самопомочі», а й у низки громадських організацій. Основна претензія до закону: «фактично впроваджується військовий стан в мовах мирного часу» (повністю згоден) та «говоримо про те, що обмежуємо як при війні, а захищаємо як при мирному часі».
Очевидно, з прийняттям у другому читанні закону про реінтеграцію Донбасу, влада наразиться на нищівну критику громадських організацій, активістів та депутатів-опозиціонерів. Доречне питання, а на фіга влада влізла у цей гімор? Чому просто не запровадила військовий стан – бажано на всій Україні? Це ж так зручно – можна і певне видання закрити, і мітинг розігнати, і вибори відкласти…
Очевидно, закон діятиме протягом ду-у-у-уже обмеженого часу та в умовах, коли громадська думка буде аж ніяк не проти. Наприклад – коли ЗСУ піде вперед, а Нацгвардія за нею зачищатиме звільнені області від остаточних банд, оточених НЗФ та агресивно-співчуваючих.
Звертає на себе кілька деталей законопроекту: закон набирає чинності з дня наступного за його опублікуванням (! – ще питання коли опублікують), але «до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України будь — яких рішень щодо застосування норм цього Закону діють акти Кабінету Міністрів України, а також повноваження та обмеження, введені в дію рішеннями Президента України». Зрозуміли? І вишенька на тортик, початок та завершення заходів з забезпе… звільнення окупованих районів визначається окремим рішенням президента України. Самі впровадили – самі припинили дію.
Все логічно. Операції звільнення – це не окопи Першої Світової. Це щось типу бліцкригу у Польщі та операції на Халхін-Голі. Один удар і наповал. Такі операції не тривають довго.
Збагнули? Саме цей закон вимагає прийняти президент Порошенко. Саме він викликав таку бурну істерику.