Чи знаєте ви, що в той самий час коли шведи Карла ХІІ марширували по Україні і гнобили пацаків скрізь де тільки ловили, керівники і шведів і пацаків підтримували між собою постійний контакт? Про це писав генерал Юлленкрук, відомство першого міністра шведів графа Піпера постійно переписувалося з канцелярією графа Головкіна – у першу чергу по питанню обміну полоненими. Й не тільки – між шведами і пацаками укладалося мінімум одне перемир'я.

Давно і неправда? Гаразд, от вам часи набагато ближчі.

Британія у 1939 р., вже після і Мюнхенського пакту і захоплення Чехословаччини влаштувала переговори з представниками Гітлера – Чемберлен, силячись за всяку силу не повторити Першу Світову війну, намагався добитися від німців бодай якогось статус-кво. Англійці досі переконують весь світ що то були не повноцінні переговори, а «окремі контакти».

Крім миролюбця Чемберлена, Лондон мав ще один крупний геморой, який називався герцог Винздорський – колишній король Едуард VIII, що зрікся престолу у 1936 р. Саме за правління Едуарда VIII Британія по-факту проспала окупацію Рейнської області і тому були цілком вагомі причини. Едуард захоплювався Гітлером. Вже після зречення престолу цей представник британської королівської родини відвідав Нацистську Німеччину, зустрічався з Адольфом Гітлером, відвідав учбовий табір СС і зробив низку інших ду-у-у-уже цікавих візитів. Проживав герцог Віндзорський не у Лондоні а у Парижі, і після окупації останнього нацистами, він без перешкод виїхав у Португалію де продовжував контакти з представниками Гітлера. Залишилися фото де і герцог Едуард і його небога Бетсі (чинна королева Єлизавета ІІ) вітають одне одного жестом, що до болі нагадує широко відоме «від серця до сонця». Британці досі не розсекречують переписку герцога Віндзорського – на думку істориків там не бракує листів до функціонерів Третього Рейху з дуже небажаними подробицями. Зрештою герцог Віндзорський офіційний Лондон просто задовбав – його відправили на Багамські острови губернатором. Там він і просидів до кінця війни як миша за пічкою.

Бо уявіть, яково було про знайомства брата короля дізнаватися пересічним британцям, які горіли в літаках і тонули в Північному морі? А знаєте, що закидала опозиція Чьорчілю після кожного провалу британських армії і флоту в протистоянні з Гітлером? Те, що саме Чьорчіль тривалий час був довіреною особою короля Едуарда VIII – як раз тоді, коли той з Гітлером шури-мури крутив.

І це – далеко не єдиний приклад контактів гордих бриттів з мерзенними нацистами. Ой, не єдиний!

Війни не ведуться у білих рукавичках – збагнути час. Як писав Джон ле Карре: «єдиний моральний аргумент для цієї роботи: „Мета виправдовує засоби“. Про „ніяких контактів з ворогом“ соловейком співала радянська пропаганда – хоча як раз більшовикам би краще було промовчати.

Низка істориків наводить докази того, що восени 1939 р. на околиці Львова у штабному потязі відбулася особиста зустріч між Іосіфом Сталіними і Адольфом Гітлером – художнє описання цієї зустрічі подав Едвард Радзинський в книзі „Апокаліпсис від Коби“. У 1942 р. відбулася низка зустрічей топ-керівників СРСР з представниками Третього Рейху – за одними версіями Сталін намагався виграти час після жахливої військової катастрофи під Харковом, за іншими – він лякав союзників напередодні конференції у Касабланці, де Чьорчіль намагався домовитися з Рузвельтом без Сталіна. Про наміри британців НКВД могло знати з оточення Рузвельта («полювання на відьом» відкрило там ціле кубло сталінських шпигунів), а контакти з німцями Сталін організував так, що про них дізналася МІ-6. Принаймні, Чьорчіль напідпитку не раз діставав посла СРСР питаннями, коли мовляв «дядечко Джо» укладе з Гітлером новий Брестський мир?

Історія такий прикладів знає до чорта лисого. Знає вона ще й інше. Контакти такі встановлюються настільки важко, мають стільки побічних наслідків і настільки легко рвуться, що про них не те що не говорять – особи, що допускають витік такої інфи, мають дивну здатність героїчно тонути у ванних і гинути в автокатастрофах.

Професійний військовий Гриценко цього не може не знати.

На фото – герцог Віндзорський і його кумир Адольф Гітлер. Тисячі британських солдат і моряків невдовзі загинуть…