Трамп правий, коли говорить, що Зеленський як президент був повинен зробити все можливе, щоби не сталося широкомасштабної війни. Політика є мистецтво компромісів. Що зробив Зеленський? Рівно нічого. Він до останнього запевняв, що вторгнення не буде й ввів усіх в оману.

Розвинутий СРСР мав свої вади, але тоді вдавалось уникати глобальної війни. Були міжнародні конференції, круглі столи, культурні фестивалі, обміни, зустрічі, послання дружби. Голуби миру скрізь. Процвітали хокей і шахи. І був відповідний результат. Куди все поділося? Нам не потрібен мир? Жаба задавила виділити трохи грошенят на пропаганду добросусідства, ось і отримали війну. Мораль: не будь жадібним жлобом. Горе країні, де жлоби при владі.

Попри численні прогнози, економіка країни-агресорки не впала, долар коштує не 200 рублів, як передбачалося, а 100. В супермаркетах вдосталь крабів і лососевої ікри. Ракети не закінчуються, бо промисловість постійно поповнює їх запаси. Дронів їм теж вистачає.

Ті, кого заведено називати орками, нелюдами, песиголовцями, вміють вчитись не гірше істинних арійців у вишиванках, зокрема вдосконалювати свої вміння.

Чим далі, тим розповіді бійців з передової все більше розходяться з ура-патріотичною риторикою диванних воїнів, які ніколи не нюхали пороху. Їм помінятися б місцями. Є надія, що адекватне світосприйняття переможе над похвальбою, але шлях до прозріння може бути важким і довгим.

Деякі експерти з тих, що у вишиванках, висловлювали бажання, щоби в Європі було як у Радянському Союзі в 1942 році, поставити промисловість на військові рейки й щоби буржуї працювали на нашу перемогу, виробляючи снаряди в три зміни. Тоді ми виграємо. Думку самих європейців вони не вважають за потрібне питати, як і думку рядових українців.

Як водиться, райдужним мріям прийшов кінець. Попри сподівання декого, США не збираються переводити свою економіку на військові потреби, щоби американці працювали за копійки й платили за не їхню війну. Трамп обіцяв, що допомогу Україні уріже. Нинішній український режим йому не до вподоби. Мовляв, ніякі ви не істинні арійці, а школота, підтримувати яку — це не поважати себе. Ось такий він Дональд.

Як пише видання The Telegraph, ракети Patriot дедалі ставатимуть дефіцитнішими, їх прийдеться економити. Захистити всю інфраструктуру й зараз не зовсім вдається, а далі буде важче. Після кожного масованого удару атомні станції змушені скорочувати вироблення електроенергії. Перспектива довгих зимових днів без світла стає реальною. Кому як, особисто мене ця перспектива не радує.

«Караул! Це енергетичний терор», — волають вишиванки. Але хто сказав, що терор як такий є неприйнятним для досягнення цілей? Улюблений «батько наш» Бандера віддавав перевагу подібному методу у своїй діяльності, причому не лише в теорії, а й на практиці. Ви припускаєте, терор може бути виправданий в боротьбі? Зі свого боку вороги вважають так само. Виходить, за тією ж самою логікою вони праві.

За що боролись, на те й напоролись. Можна припустити, більшість українців не заслужили це. Вони — заручники даної ситуації.

Тимчасом українські олігархи й шахраї в законі думають, що НАТО їх захистить. Замість покаятись перед Богом і змінити свою поведінку, корумпована влада сподівається, що НАТО втрутиться у конфлікт, ризикуючи безпекою своїх країн. У мене це викликає гомеричний сміх.