Видатний мислитель, учений, теолог, гуманіст, церковний діяч XV століття Микола Кузанський написав трактат «Про вчене незнання». Кузанський писав про обмеженість людського розуму і неспроможність останнього осягнути Істину, яка вище нього:

«Наш обмежений розум, йдучи шляхом порівнювання, не може осягнути істини речей. Адже істина не буває ані більшою, ані меншою і не може бути виміряна нічим іншим, як самою істиною».

Яким би не був рівень науки, завжди залишатиметься невідоме, недосліджене, що стимулює нові пошуки. 

За межами пізнаваної реальності існує Непізнаване, а саме непізнаваною є Божа сутність. Тому будь-яка релігія містить в собі елемент агностицизму.

Сьогодні висновки Кузанського актуальні, як ніколи. Хочеться сподіватися, постать видатного мислителя, який вважається засновником нового мислення, займе гідне місце в українській системі освіти.

В школах дітей змушують запам'ятовувати гори інформації, яка не знадобиться в житті. Замість давати практичні навички, школа робить зубріл, які потім виявляються непристосованими до реального життя. Малювання, музика, риторика, уроки труда, якщо і викладаються, то незадовільно і вважаються другорядними предметами порівняно з іншими, хоча мають велике значення для самореалізації.

Не секрет, що Україна є лідером у світі за кількістю безробітних з вищою освітою. Якість освіти залишає бажати кращого. Але це проблема не тільки нашої країни.

В сучасному світі роботодавці іноді стикаються з тим, що кандидати на посади надто освічені, мають надто багато знань, особливо теоретичних. В англійській мові існує термін — overqualified. Тобто підготовка кандидата перевищує вимоги, які передбачає робота, і роботодавець змушений робити непростий вибір.

Знання, щоби бути корисним, мусить бути адекватним вимогам місця й часу. Все зайве варто відсікти хоча би на деякий час.

Людина не комп'ютер, людська пам'ять не жорсткий диск, на який можна записувати будь-які дані, стирати, знову записувати, і так безліч разів.

Право не знати — таке ж суверенне й природне право людини, як і право знати. 

Неможливо вивчити все на світі. Знати все означає не знати нічого. Деякі речі краще не знати, тому що вони відбирають сили, необхідні для важливих справ. Так само з пустими людьми, які нав'язуються в друзі й крадуть у нас час.

Добре мати гарну пам'ять, щоби швидко запам'ятовувати інформацію, але не менш важливо вміти відсікати зайве, концентруючи увагу на самому необхідному тут і зараз.

Іноді мозок людини потребує відпочинку, а свідомість — перезавантаження.

Інформація часто використовується як засіб маніпулювання. Варто спитати себе: навіщо мені це знати? Ця інформація потрібна мені чи комусь іншому, наскільки вона відповідає моїм потребам? Хто може бути найбільше зацікавлений в тім, щоби я знав даний факт? 

Відповіді на ці запитання повинні допомогти не загубитися і знайти дороговказний маяк в інформаційному морі.