Цей текст — для тих, хто ставить запитання: навіщо нам та релігія?

За даними на 2022 рік 74% громадян України вважали себе вірянами. Ставлення до церковного вчення є різним, його приймають повністю або частково. Не всі відвідують церкву. Одним релігія дозволяє мати ліберальні погляди, іншим — консервативні.

Цивілізація. Зі стародавніх часів релігія була невіддільною частиною цивілізації на землі й одним із каменів, на якому тримається існування людства. Лише в новітню бурхливу епоху, наповнену війнами та революціями, разом з іншими новомодними віяннями набув розповсюдження атеїзм, який до виникнення комуністичної ідеології ніде не був мейнстримом. Якщо коли-небудь станеться так, що на планеті зникне релігія, напевно зникне і людство.

Тема бідності. Релігія залишається чи не єдиною сферою, здатною приділяти увагу соціальним проблемам. Ця тема майже ніколи не обговорюється на шпальтах ЗМІ, хоча, за даними ООН, більшість українців перебувають за межею бідності. У бідних та знедолених не беруть інтерв'ю, їх не запрошують на численні форуми, зустрічі, фуршети та інші заходи. З біблійного погляду, вони потребують уваги.

Мораль проти вседозволеності. Релігія спонукає замислитись, що є правильним життям, яке витікає з правильної віри. Не красти, не займатись розпустою, не брехати тощо. Хтось вірить у вседозволеність, а хтось виконує заповіді. Жодних моральних імперативів самих по собі не достатньо, щоби змусити когось їх виконувати. Потрібна додаткова сила, аби приборкати вседозволеність. Або духовність, або державний репресивний апарат, який ризикує перерости в диктатуру.

Пізнання самих себе. На відміну від атеїзму, релігія не заперечує, а підкреслює внутрішній світ людини, який складніший, аніж більшість людей уявляють собі. Душа, інтелект, сила волі, віра, особисте Я, совість, — усе це визначає особистість, на відміну від гвинтика в державному механізмі чи маріонетки в чужих руках. Особистість здатна нести відповідальність.

Адекватність мислення. Людство на землі не є центром усесвіту, хоча декому хотілося б вважати по-іншому. Духовна сила сильніша за матеріальний світ, у якому ми живемо. Об'єктивність, синонім якої адекватність, починається з визнання себе об'єктом. Ми існуємо не самі по собі, а є об'єктом творчої волі Творця, від якої залежить саме наше існування і якій мусимо підпорядковуватись.

Наука й віра. Переважна більшість видатних мислителів та вчених вірили в Бога, починаючи від Сократа й закінчуючи Дарвіном. Блез Паскаль, Спіноза, Ньютон, Декарт, Лейбніц, Гегель, Кант, Eйлер, Фарадей, Мендель, Максвелл, Ріманн, Гаусс, Вольта, Гіббз, Томсон, Гайзенберг та безліч інших імен є прикладом. Той же Дарвін ніколи не був атеїстом, хоча наприкінці життя схилявся до агностицизму.

Рівень життя. Релігійність по-різному може впливати на рівень життя, немає однозначного зв'язку між ними. Залежить від конкретних особливостей тої чи іншої віри. Наприклад, протестантська етика у США сприяла й продовжує сприяти зростанню багатства цієї країни. У країнах Латинської Америки католицизм, навпаки, схвалював бідність, і вони залишаються такими.

Просто вірити надто мало. Треба жити вірою, щоби вона існувала не в теорії, а на практиці. Релігійних вірувань багато різних, включно з деякими суперечливими або маргінальними. Кожна людина повинна знайти свій шлях до Бога, пережити особисте одкровення й відчути благословення з небес.