В соцмережах вже обговорюють можливий візит Байдена до України.

Але ж варто мати на увазі: Байден якщо і приїде, то тільки за умови виконання конкретних зобов'язань. І так, це стосується в першу чергу і Деркача з Дубінським.

Зараз не 1960-ті роки, та й ми поки не бананова республіка, тому наказувати нам «оце робити, оце не робити» ніхто не буде, звісно. Але натяки вже зроблено достатньо прозорі. Та й, зрештою, Америка точно замість нас не розбиратиметься з нашими шпигунами.

Байден позначив свою позицію і чекає на адекватні дії з боку Зеленського. По-хорошому, Деркач мав би вже сісти, а Дубінського мали би зі свистом викинути з фракції і партії. Так, це створить деякі незручності у взаєминах Зеленського з Коломойським – але нічого такого, що не можна було би вирішити грошима чи преференціями. Дубінський взагалі легкозамінюваний інструмент.

Останнє вже отримало підтвердження: з'явились відомості, що Єрмак і Тимошенко його просто не допустили до зустрічі з Зеленським, котрої Дубінський вперто добивається. Плюс сам Дубінський вже обурено повідомив про проблеми з рахунком в Монобанку: йому «посилено пропонують закрити рахунок», бо не хочуть навіть формально мати справу з підсанкційною особою. Але, кажуть, Разумков ще не готовий списати Дубінського з рахунків і випнути звідусіль – однак над цим активно працюють його колеги з ОП і партії, так що, ймовірно, дотиснуть.

Варто розуміти: якщо Байден все ж має намір зробити з України форпост протистояння Росії, це в жодному випадку не може бути корумпована третьосортна країна умовної демократії. До нас вдесятеро зростуть вимоги. США вже стикались з подібним: коли гроші Америки місцева корумпована еліта використовувала хіба щоб більше красти. І США вже знає, як такому запобігти.

Однак поки Зеленському просто розставили акценти і чекають його дій: наскільки вони будуть адекватними і ефективними. Якщо будуть взагалі: бо Зекоманда має недобру звичку влізати в проблему і не вживати жодних дій, просто чекати, доки саме розсмокчеться.