В першій частині ми розглянули питання, з чого логічно починати приведення в законний стан судової гілки влади. Звичайно, з хвоста. Обрубуючи райську перспективу на всяк випадок, спокійно вийти на пенсію в 100 тис. гривень. Це зробити простіше ніж інші кроки. Тому що захмарні пенсії суддям це незаконний виняток із загальної пенсійної системи. Всі інші подібні винятки (біля 15 видів пенсійного забезпечення згідно спеціальним законам) було ліквідовано. Тому є законодавче обґрунтування, є прецеденти.

Складніше навести лад в питанні захмарних зарплат. Адекватний рівень пенсій та зарплат у суддів не мета, не помста. Але в державі в стані війни, коли людям дорога кожна копійка, дуже сумнівно виглядає зарплатня в розмірі 50-70 мінімальних. Особливо тим хто руйнує останні надії громадян на справедливість.

З другого боку, тут майже не потрібно рішення якогось суду. Достатньо декількох постанов Кабміну. Кожен суддя є держслужбовцем, а отже Кабмін може ввести коридор зарплатні для цієї категорії своїх підлеглих в частині фінансування із держбюджету. Але тут виникає інше питання. Як тільки таку процедуру введуть для суддів, вони заволають про те, що захмарну зарплатню отримують не тільки вони, а ще купа держслужбовців інших галузей. Потрібно буде вводити обмеження зарплатні УСІМ держслужбовцям. Хоча, як ще раз, йде війна. Своїх грошей в держбюджеті недостатньо. Все тримається на західній допомозі. Спонсори поки що терплять це неподобство. Але можуть і обуритись. Тоді що? Прийдеться приймати все це в скаженому темпі? Тому Кабміну необхідно терміново відрегулювати «стелю» зарплатні держслужбовцям. Усім без винятків.

Мене завжди дуже веселять розмови, що за звичайну зарплатню ніхто не буде працювати. Хто не бажає-нехай йде. Якщо такий розумний, то в бізнесі собі роботу знайде. Хоча навряд чи.

В першу чергу необхідно позбавитись від тих, хто є героєм корупційних скандалів. В тому числі ти, хто курує правоохоронні органи. Не може бути так, що хтось у будь якому органі, від міністерств до офісу Президента, є особою з корупційною історією.

Ще одне питання. Структури самоврядування в корупційних системах непотрібні. Якщо вони не змогли та не хочуть навести лад в своїх структурах, то ціна таким органам самоврядування (суддів, до прикладу) 1 копійка.

Особливо всі ці питання актуальні на період дії військового стану, що полегшує виконання цих рішень. Президент вирішує дуже багато питань. Я розумію, що в нього немає на все це часу. Але людина має такий устрій, що може перетерпіти голод, холод. Але несправедливість терпіти не бажає й не буде. Так що треба можновладцям думати і вирішувати ці питання НАПЕРЕД.