Вже набридло. Увімкнеш телевізор, зайдеш до Інтернету — одна і та ж новина. Якийсь пан Гринкевич, львівського розливу, уклав з Міноборони 23 контракти на багато мільярдів. Дещо вкрав або сховав — органи розбираються.

Швидко згадалася картинка кінця 80-х минулого століття, останніх років радянської доби. У магазинах — шаром покати. Куди все поділося? Комерсанти прокляті все скупили і перепродують утридорога. Тому нічого немає.

Якось замовчувалося при цьому, що це їм хтось продав. Продавець, директор. Продали з-під поли, нишком. Отримали свою надбавку. Але їх ніхто не лаяв і не шукав. Комерсанти прокляті!

Спостерігаючи сьогодні гопак навколо державних закупівель для армії, одразу постає питання, а хто цього ділка до Міноборони привів? Або як завжди, сам зайшов випадково з вулиці та отримав 23 контракти на мільярди. Це лише з речового майна. При цьому навіть не мав складів для зберігання цього майна.

Щодо продовольства дані уточнюються. Але повідомляють, що нещодавно одна дамочка погоріла, яка активно займалася закупівлею продовольства для армії. На прибуток збудувала кілька готелів у Хорватії. Мабуть, теж із вулиці прийшла. Міноборони добре. Ну ось хотіло яєць по 17 грн. за штуку. Отримало.

Тим часом усім зрозуміло, що цих людей хтось вів. Дав ці контракти під схему із затвердженим відсотком відкату. Гроші вперед. Адже треба не просто привести свого «кандидата», а й протягнути його через усі капкани у вигляді якихось тендерних умов. Так, щоб постачальник не маючи складів, міг закуповувати матеріальні засоби. Дали – йди, купуй. Як то кажуть, прямо з коліс. А відсотків 20 ймовірного відкату з 4 млрд грн. контрактів — це, між іншим, 800 млн. грн. чи 20 млн.$. Але про них, як і про продавця з 1990 року, ніхто не згадує. Вивести на чисту воду не хоче. Ну хай і посадять пару таких цапів-відбувайлів. Знайдуть наступних. Схема залишилася. І піраміда корупційна довкола схеми. А скільки всього постачальників біля імператорського двору? Кілька десятків. І навіщо всі ці Prozorro та Непрозорро? Переможці всіх їх тендерів відомі наперед. А далі показати народу кіно «Життя в колгоспі „Даремна праця“. Сто разів дивилися.

Але головна основа всіх подібних процесів – наша бюджетна система. Бюджетний кодекс, по суті, радянський. Зібрати з усіх та поділити. Та й пропустити ці державні кошти через тендерні мережі. Навіщо 200 постачальників, коли можна обійтись десятком? І тендерні умови під них прописати. А чим більше суми контрактів – тим більший відкат. Ну і рубають хлопці капусту, всі аж спітніли. Пострижуть не одного ще гринкевича.

Поки дописував цю статтю стало відомо, що зник син пана Гринкевича Роман, який разом із батьком є офіційним підозрюваним у справі про розкрадання на закупівлях Міністерства оборони. Слідство оголосило його в розшук але лишаються питання: чому дали втекти? Щоб булого стригти?