Давно вже обмірковував, як сформувати статтю про наших доблесних суддів. Зі справами яких знайомий вже давно, в т.ч. на власному прикладі. Ще на зорі своєї громадської діяльності зіткнувся із жахливим фактом. Я його описував у газетах того часу. Помер старий військовий підводник. Який за часи тривалих занурень зумів накопичити гроші на покупку невеликої квартирки у відомому курортному місті.

Людина була тиха і добра. Поховали його сусіди, а родичі здалеку приїхали лише за 3 тижні. Після приїзду довідалися, що квартирка кілька днів тому перейшла у власність іншої людини.

Один шахрай подметушився, і приніс до суду якийсь папірець, за яким померлий перед смертю терміново позичив у нього грошей. І в рахунок нібито заборгованості просив суд віддати йому квартирку.

Це потім експертиза, через два роки поневірянь родичів, дала висновок, що папірець — фальшивка, і писала її співмешканка шахрая. А спочатку суд на дикій швидкості ухвалив рішення віддати шахраю квартирку.

У світлі скандалу останніх днів із головою Верховного суду мені згадався цей випадок. Бо тоді ні судді, ні шахраю нічого за це не було. Начебто з боку хлопці спостерігали. Але сьогодні зловили на хабарі, який чи не перевищує пожертву на ЗСУ за місяць чи два. Громадяни віддають останні 10 гривень, а хтось бере за раз 120 млн. Чи буде йому за це щось таке, що особисто йому не сподобається? Подивимося.

Судова система – головний радянський атавізм. І можна зносити пам'ятники одіозним громадянам, згадувати дідам колишнє членство у КПРС, а головна пам'ятка радянському ладу у вигляді судової системи залишається непорушною. Хлопці що хотіли, те й творили. Та ще й твердо були впевнені, що не дадуть відповіді за свої подвиги. Бо можуть подати до суду(!) на розгляд своїм побратимам.

Хочу нагадати пшики з КОАП, із заступником глави Офісу президента з татарським прізвищем. Як із гусака вода.

Зрозуміло, що нинішнього голову Верховного суду хоч як приберуть. А кого на його місце? Я знайомий із абсолютно неправовим рішенням судді Верховного суду Кузнєцова. Може, його у голови? Але це на вершині судової системи. А нижче загалом джунглі. У районних судах вільниця вільна. Зрозуміло, що все «кришується» зверху. За гроші, які ми й побачили. Розпустити треба ВСІХ. А потім набрати інших. Ми ще на цю тему поговоримо. А ще про зарплати та пенсії суддям. Ми самі створили собі касту недоторканних. Тепер подумаємо, як її позбутися.